Сфера обслуговування перейшла на українську мову: чи зможе клієнт спілкуватися російською

З 16 січня вся сфера обслуговування нашої країни переходить на українську мову в спілкуванні з клієнтами й відвідувачами. Виняток – якщо клієнт сам попросить звертатися до нього іншою мовою. Це норма закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який прийнято ще в 2019 році.

Контролює виконання закону Уповноважений із захисту державної мови. 8 липня 2020 року на цю посаду затверджено Тараса Кременя. В інтерв’ю сайту "Сьогодні" мовний омбудсмен розповів, як буде контролюватися використання української в сфері торгівлі та інших сферах.

Про контроль за використанням української мови

16 січня торгівля і сервіс переходять на українську у спілкуванні з клієнтами. Чи означає, що будуть перевірки з боку секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови?

Насправді, цей закон не про перевірки, а про право громадян отримувати інформацію та послуги державною мовою. Закон імплементується поступово.

У кожної зі сфер – охорона здоров'я, наука, освіта, сфера обслуговування – був час, щоб до нього підготуватися.

Я вважаю, що здебільшого сервіси в Україні вже давно надаються українською мовою. Але з 16 січня це стає обов’язковим. Це не означає, що забороняється спілкуватися іншими мовами. Коли клієнт приходить у супермаркет за продуктами, до перукаря підстригтися або в аптеку за ліками, то на порозі його зустріне персонал, який має звернутися державною мовою.

Якщо клієнт захоче спілкуватися російською, угорською, румунською – ніхто цього не забороняє. Єдине, чи буде можливість у продавчині чи фармацевта це здійснити.

Перевірки починаються тільки тоді, коли буде злісне порушення мовного законодавства. Коли будуть ігноруватися прохання клієнтів, попередження від уповноваженого – тоді ми будемо здійснювати заходи державного контролю і подавати постанови про накладання штрафу, які вступають в дію з 16 липня 2022 року.

Натомість, 16 січня – це такий же день, як і багато інших. Скажімо, протягом 2020 року було імплементовано багато інших статей.

Зокрема, ст. 22 про державну мову у сфері науки, ст. 31 – у технічній та проектній документації, ст. 33 – мова у сфері охорони здоров’я, ст. 36 – у сфері транспорту. З 1 вересня 2020 року у школах з російською мовою навчання уведено обов'язкову українську мову навчання з 1-го класу. Щоб ніхто не переживав – у нас є класи, де навчання відбувається іншими мовами.

Який механізм роботи зі скаргами? Наприклад, покупцю відмовлять відповідати українською або він буде незадоволений якістю української мови – що далі?

Робота зі скаргами не відрізняється від практики, яка вже діє. Є Закон "Про захист прав споживачів". Якщо клієнту продають неякісний товар, то він може поскаржитися.

Так само обслуговування державною мовою – це один із сервісів, обов’язковий з 16 січня. Скаргу можна подати як на адресу територіальних органів Держпродспоживслужби, так і на адресу Уповноваженого з захисту державної мови. Її можна надіслати на поштову адресу: Київ, Музейний провулок, 12. Це може бути і електронна скарга, яку можна подати через офіційний сайт за допомогою спеціальної форми.

Обов’язково треба назвати себе, факт порушення, місце порушення і по можливості вкласти докази порушення, наприклад аудіо- або відеофайл. Чи не у кожного є телефон, за допомогою якого можна зафіксувати порушення.

Це одна з форм, яка повинна подіяти на надавачів послуг.

Але є інша, демократична форма захисту своїх прав та інтересів – не користуйтеся таким супермаркетом, не ходіть до перукарень, аптек, яка порушує ваші мовні права. Перейдіть дорогу і знайдіть кращі умови, які будуть задовольняти ваші потреби. Це називається покарання гаманцем – хто не обслуговує вас відповідно до законодавства, той втрачає вас як клієнта.

А самі представники секретаріату можуть робити перевірки, рейди під виглядом таємних покупців?

На всю Україну 30 співробітників секретаріату, плюсУповноважений. У нас невелика, але доволі потужна команда. Зважаючи на те, що кількість порушень може зростати, то ми будемо просити про збільшення штату. Нам визначено штат у кількості 50 осіб. Але очевидно, що навантаження буде більшим і ми будемо просити про його збільшення.

Я сподіваюсь, що нашими союзниками буде кожен громадянин, який усвідомлює, що захист державної мови – не каральні органи, а відстоювання своїх прав на своєму робочому місці, під час відвідування закладу освіти, під час користування медичними послугами тощо.

Тільки так за підтримки Уповноваженого ми можемо здійснювати лагідно мовну українізацію. Питання захисту мови – це питання, яке перезріло, бо вже тридцятий рік незалежності.

 

 

Як секретаріат буде реагувати на скарги щодо суржику у спілкуванні? Його не можна назвати українською чи іноземною мовою. Деякі люди можуть не бачити різниці, а можливо, і не можуть говорити правильно українською. Чи є це причиною для звернення зі скаргою?

Питання чистоти мови – це питання індивідуальної культури кожного. Я не думаю, що суржик може бути причиною, щоб скарга була оформлена і взята в роботу.

Натомість питання підвищення мовної культури – це питання умов і контролю дотримання у професійній діяльності.

В законі передбачено, що клієнт може попросити відповідати йому іншою (крім української) мовою. Якщо покупець просить продавця говорити російською, а продавець вважає це неприйнятним для себе, то на чиєму боці буде закон?

Контроль стосується тих, хто працює в сфері обслуговування. Якщо продавець спілкуватиметься українською, а клієнт – російською, то я думаю, що вони знайдуть порозуміння.

Якщо таких продавців будуть тисячі і кожен із них буде переконливо доводити красу і значущість української мови, то повірте, наступного разу такий покупець прийде і буде говорити українською.

Про курси української мови для всіх українців

Ви самі з Миколаєва і знаєте про використання української мови у русифікованих містах. Як ви бачите перехід місцевих на українську мову в обслуговуванні, торгівлі в Одесі, Дніпрі, Харкові та інших містах, де робота з лагідної українізації всі ці 30 років мало проводилась?

Насправді, русифікація торкнулась всіх без виключення областей України. Найбільше це відбувалося у ХХ столітті, коли українська по-живому вирізалася з усіх сфер діяльності. На тридцятому році Незалежності говорити про залишки русифікації важливо, але надзвичайно корисно говорити про те, що зроблено для того, щоб підвищити рівень володіння українською мовою. Я пристаю до частини українського суспільства, яка хоче дізнатися про конкретні та реальні механізми. Передусім треба створити кращі умови в освіті – якість викладання повинна бути значно вищою. Для цього потрібно заохочувати і залучати до роботи кращих учителів української мови та літератури. Повинне бути краще обладнання в класах української мови та літератури. Потрібно дбати про високий рівень знань випускників, коли вони складають ДПА і ЗНО. Це питання як дошкільної, шкільної, так і вищої освіти.

Повинна бути прозора і зрозуміла державна мовна політика, за яку відповідає Міністерство культури та інформаційної політики. Цього року повинна з’явитися програма розвитку та функціонування української мови – без неї неможливо реалізувати "дорожню карту", яка буде стосуватися усіх сфер. Така програма мала з’явитися ще у 2020 році, але вона досі не реалізована.

Інший етап – це мережа курсів із безкоштовним вивченням української мови. Ми повинні забезпечити курсами української мови усіх громадян. Сподіваюсь, як модель вона з’явиться уже цього року.

Чому це важливо? Не можна навчитися розмовляти українською мовою, якщо нею не розмовляєш, не пишеш, не читаєш художню літературу, не слухаєш сучасну українську музику, якщо не дивишся українське телебачення. На превеликий жаль, є порушення мовних квот на телебаченні, мовних норм у друкованій пресі та, звісно, є порушення у інших сферах, які треба виправляти. Перехід усіх сфер на українську мову – це тривалий, але надзвичайно важливий процес. Тому у 2021 році, коли лунатимуть вітання українців до дня Соборності, до Дня Конституції чи до Дня Незалежності, звісно, треба говорити нашим можновладцям: а що зроблено для утвердження української мови? Єдина країна у світі, де державною мовою є українська – це Україна, тому прийшов час її захистити і подбати про її розвиток.

Де можуть бути створені безкоштовні курси української мови?

Насамперед, це заклади освіти. Якщо йдеться про людей старшого віку, у яких не було можливості вивчати українську, звісно, це може бути на базі університетів третього віку або закладах післядипломної освіти.

Проблем із мережею навчальних закладів у нас не виникне. Тут питання у тому, що потрібно також організовувати вузькі курси за спеціалізаціями. Наприклад, для представників машинобудівної галузі, для представників культури і мистецтв. Звісно, такі курси мають бути і для представників органів самоврядування.

Було би непогано, щоб такі курси в умовах пандемії були дистанційними. Звісно, щоб такі курси надавали документ про рівень володіння українською мовою.

Про те, на що нині скаржаться українці мовному омбудсмену

В Україні мають з’явитися сертифікати про рівень володіння українською мовою. Коли він буде введений і для кого?

З 16 липня 2021 року Національна комісія зі стандартів державної мови розпочинає іспити на рівень володіння державною мовою претендентів на державну службу, а також тих, хто подає документи на громадянство України.

З якими нині українці звертаються скаргами щодо порушення права на українську мову?

Частина скарг стосується рекламних вивісок. Частина – на вчителів, які говорять недержавною мовою, мало того має місце булінг, як було в Одеській області. Є скарги на некоректні висловлювання щодо української мови як державної. Всі ці факти збираються. З частини з них ми проводимо заходи контролю, відповідно до яких ми вимагаємо усунути порушення.

Оскільки штрафи розпочинаються з 2022 року, то наразі ми проводимо широку інформаційну кампанію щодо мовного закону.

У законі сказано, що є порушенням навмисне спотворення української мови. Що мається на увазі, коли та яке за це може бути покарання?

Передусім, це приниження української мови, невизнання її як державної, як основи конституційного ладу. Я як уповноважений відповідаю за фіксацію таких порушень. Звісно. Це питання значно більш важливішого порядку. Але таких скарг не надходило і, сподіваюся, їх не буде.

Такі порушення часто можна побачити у соціальних мережах. Чи відслідковуєте подібні висловлювання в інтернет-просторі?

Ми відслідковуємо не лише те, що відбувається у соцмережах, але і в медіа, у виступах окремих політиків, які відстоюють інтереси інших країн в українській державі. Ми все фіксуємо.

Ви передаєте ці факти правоохоронцям?

Я думаю, це може бути предметом окремої розмови. Але ті, хто сьогодні паплюжить мовне законодавство, хто не вважає за потрібне утверджувати українську мову в українській державі, хто вважає, що Україна не відбулася як держава – рано чи пізно понесуть покарання.

Можливо, ви можете назвати цих політиків?

Я думаю, що це не предмет нашої розмови.

Про недотримання закону міністрами і чиновниками

Чи зверталися зі скаргами на представників влади, міністрів, наприклад?

До нас таких скарг не надходило і, сподіваюсь, до такого не дійде.

А Ви з міністрами спілкуєтесь щодо виконання закону? Бо, наприклад, Арсен Аваков проводить наради російською мовою, а українською він володіє не дуже добре.

Я зустрічаюся з різними міністрами, з віцепрем'єр-міністрами, з прем’єр-міністром України. Але ми говоримо про важливість утвердження мовного закону. Я бачу, що питання мовної культури теж не менш важливо.

Суржик та інші мовні ситуації продовжують мати місце. На превеликий жаль, 30 років Незалежності українська влада ставилася з незначною увагою до мовних проблем як у самій державі, так і у своєму практичному застосуванні.

Але я сподіваюсь, що у 2021 році і міністри, і керівники облдержадміністрацій, депутати усіх рівнів будуть із більшою обережністю та увагою ставитися до використання державної мови у своїй службовій діяльності.

Але, здається, положення про те, що представники влади мають використовувати українську чинне ще з початку вступу закону в силу?

Так, з 16 липня 2019 року.

Про те, як мовний закон запроваджуватиметься в Криму і ОРДЛО після деокупації

Що в законі передбачено для підтримки української мови на тимчасових окупованих територіях?

На частково окупованих територіях Донецької, Луганської областей та в Криму фактично заборонено використання української мови. Це означає, що окупаційний режим порушує права людини.

Це є предметом уваги Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, яка у своїй щорічній доповіді буде говорити про такі порушення. Такі порушення обговорювались на засіданнях Парламентської асамблеї Ради Європи. В тому числі вона відома представникам ОБСЄ.

Це питання державної політики; це питання реінтеграції; це питання якості викладання та динаміки застосування української мови у прифронтовій смузі. Ми про це знаємо і так само у своєму першому річному звіті, який будемо подавати до 1 травня, будемо зупинятися і на цій украй важливій темі.

Якою взагалі має бути мовна політика після деокупації цих територій. Чи будуть там певні перехідні положення до цього закону?

Закон про мову не має перехідних положень для окремих територій України, бо цей закон для всієї території України. У який спосіб, з якою якістю буде провадитися регіональна мовна політика – ми будемо за цим спостерігати.

Але треба бути готовими, що роботи буде доволі багато.

Віталій Андронік, газета Сьогодні