«Все, що мені потрібно – це кімната, де можна покласти капелюх і декількох друзів», – про такі «скромні» бажання висловилася якось американська письменниця Дороті Паркер, і фраза стала афоризмом. Напевно, від «кімнатки», де можна було б влаштувати посиденьки з друзями до півночі, а потім запропонувати їм комфортний нічліг, не відмовився б ніхто.
Однак для початку треба обрати свою «кімнатку».
Купівля житла – операція, яка для багатьох людей є неповторною: тобто відбувається лише один раз у житті. Не дивно, що до вибору квартири підходимо відповідально і скрупульозно.
На що звернути увагу, обираючи помешкання
• Локація
Підшукуючи ділянку під багатоповерховий будинок, іноді забудовники прагнуть зекономити й «виносять» об’єкти на околиці міст, не враховуючи питання транспортних комунікацій та інфраструктури. Тож, обираючи район проживання, варто з’ясувати, чи є неподалік медзаклади, школи, дитячі садочки, магазини, аптеки, спортзали тощо. Врахуйте також віддаленість потенційного житла від місця роботи й розвиненість розв’язки громадського транспорту.
• Внутрішня інфраструктура
Місця для парковки автомобілів, дитячі та спортивні майданчики, вело-роликові доріжки – не менш важливою для комфортного проживання є внутрішня інфраструктура житлового комплексу. Розумний забудовник обов’язково подбає про її створення. Тож, купуючи квартиру в новому ЖК, поцікавтеся у відділі продажів про особливості зон дозвілля.
• Технологія будівництва. В якому будинку обрати квартиру: цегляному чи монолітно-каркасному
Окрім місця розташування, цін, репутації забудовника, потенційні покупці звертають увагу на те, з чого побудована багатоповерхівка. Адже будматеріали, а також технологія зведення будинку визначає його довговічність, тепло- і звукоізоляційні властивості, екологічність.
Розглянемо недоліки та переваги цегляних та монолітно-каркасних будинків, адже саме ці будівельні матеріали використовують забудовники у процесі зведення нових житлових комплексів у Житомирі.
Цегла як будівельний матеріал
Археологічні розкопки свідчать про використання червоної цегли як будівельного матеріалу ще 5-6 тисяч років тому. На зорі виникнення цегла виготовлялася з мінімальної кількості компонентів: добутій з родовища глині надавали бажаної форми та сушили на сонці. У деяких державах у давнину для посилення її міцності додавали порізану солому. Тобто, це був дійсно екологічно чистий матеріал.
Лише у другій половині дев'ятнадцятого століття з’явилися печі для випалювання цегли. Будівлі, зведені з «глиняного каменю», були міцними, довговічними, мали гарні теплоізоляційні властивості. Це беззаперечні плюси цегли.
З розвитком будівництва потреба у цеглі зросла, бажання помножити прибутки спонукало виробників шукати спосіб збільшити об’єми її виготовлення. На жаль, при цьому постраждала якість. У сировину нерідко додають хімічні домішки, які сприяють швидшому висиханню, а отже прискорюють процес виробництва. Це, звісно, підриває репутацію цегли як екологічно чистого матеріалу.
Найбільшу частку розходів у структурі виробництва червоної цегли становлять витрати на природній газ. У погоні за прибутками та з метою економії дорогого палива виробники часто недосушують цеглу, відповідно, до забудовників вона потрапляє вологою та досихає вже у стінах будівлі. Це може спричиняти появу плісняви на стінах всередині приміщень. Відомо, що цвіль у квартирі негативно впливає на самопочуття та здоров’я її мешканців. Звісно, отримавши будматеріал, забудовник повинен провести його експертизу й переконатися, що він відповідає ГОСТ 530-95 «Цегла та камені керамічні». Однак з метою мінімізації витрат здебільшого жодні аналізи не проводяться, хіба лише формально.
Недобросовісні виробники хитрують й на маркуванні цегли: вказують М150, реальна ж її марка – 125 (марка тут – синонім слова міцність. М150 означає, що ця цегла витримує максимальне навантаження 150 кг/см²).
Справді якісну червону цеглу застосовують для зведення будинків преміум-класу, ціна за квартири у яких стартує від 15 тис. грн за кв. м. Якщо ж ціна метра квадратного складає 8-9 тис., про високу якість будматеріалів годі й говорити.
Більше того, високоякісної червоної цегли в Україні взагалі дуже і дуже мало (марки 150), адже її у нас виготовляє лише одне підприємство – ВАТ «Северинівський цегельний завод», об’єми виробництва якого не можуть покрити потреби.
Як бачимо, думка про те, що червона цегла – однозначно найкращий матеріал для будівництва житла, це лише стереотип.
Монолітно-каркасний
Науково-технічний прогрес не стоїть на місці. Люди давно перейшли від кнопкових мобільних до сучасних сенсорних ґаджетів, не сумніваючись у їхніх перевагах. Модернізувалася і будівельна галузь. На зміну старому, консервативному будівництву приходить новий спосіб – монолітно-каркасний. Це найсучасніша технологія, за якою будуються більшість столичних висоток преміум- і бізнес-класу.
Саме монолітне будівництво фахівці називають найперспективнішою з існуючих нині технологій зведення будівель.
«Кістяк» такого будинку – конструкція з металу та бетону. Залізо, «запаковане» у цементі, не боїться впливу жодних зовнішніх чинників, не загрожує йому, зокрема, і корозія. Міцний залізобетонний каркас заповнюється легким матеріалом, переважно газоблоком. Це мінімізує тиск на фундамент. Саме ця особливість дозволяє зводити будинки у сейсмічно небезпечних місцевостях: таким висоткам не страшні землетруси. Стійкі вони і до паводків.
Трохи детальніше поговоримо про особливості газоблоку, адже існує думка, що цей будматеріал має хімічну природу та є небезпечним для здоров'я і навколишнього середовища. Насправді газобетон не містять токсичних і органічних сполук, тому при експлуатації він не виділяє жодних шкідливих речовин. До його складу входить цемент, пісок та вапно, які спінюються у процесі виробництва. Це надає готовому продукту характерну пористу структуру і дозволяє «дихати». Окрім екологічності, газоблок має безліч інших плюсів: висока міцність і довговічність (будівлі з нього можуть слугувати 100 і більше років), вогнестійкість, вологостійкість, морозостійкість, гарні звукоізоляційні властивості.
І однією з найголовніших козирів газоблоку є здатність зберігати тепло, а, враховуючи нинішні ціни на теплоносій, на цю перевагу просто не можна не зважати. Коефіцієнт теплопровідності газоблоку дорівнює значенню в 0,1 Вт/(м·K). Це дуже низький показник і означає, що тепло практично без втрат зберігається у приміщенні. Досягається він якраз завдяки «бульбашково-повітряній» структурі матеріалу. Для порівняння, коефіцієнт теплопровідності цегли дорівнює значенню в 0,4-0,7 Вт/м К – стінам з такого будматеріалу необхідне додаткове теплоізоляційне покриття. До речі, через низький коефіцієнт теплопровідності газовий бетон використовується і як теплоізоляційний шар. Не дивно, що цей матеріал по праву завоював довіру як у професійних забудовників, так і у людей, які вирішили зводити приватний будинок.
Якщо будівлю з газового блоку ще й утеплити зовні якісним матеріалом, матимемо «термос», в якому буде прохолодно влітку і тепло взимку.
Серед переваг монолітно-каркасних будинків називають також пластичність. Ця технологія дозволяє втілити будь-які архітектурні рішення. Мінімум тримальних конструкцій дають можливість перепланування помешкань і в процесі будівництва, і після його завершення.
Терміни зведення таких будинків коротші, якщо порівнювати з цегляними. На цю перевагу варто звернути увагу тим, хто вирішив придбати житло на початковій стадії зведення будинку, адже квартира у монолітно-каркасній висотці «виросте» раніше, аніж у цегляній (за умови дотримання проектних термінів будівництва). Робити ремонт у такій квартирі можна одразу, тому що будівля практично не дає усадки.
• Ціна
Чи не найголовнішим критерієм при виборі квартири є ціна квадратного метра житла. Часто вона «кусається», та у пошуках можливості зекономити потенційний покупець обманює сам себе. Але про самообман він дізнається пізніше.
Звісно, якщо в одному й тому ж місті, в одному й тому ж районі, на одному й тому ж поверсі, однак у різних ЖК, вартість квартир різниться, покупець зекономить та вибере дешевшу. Однак така економія часто буває хибною: спочатку наче заощадив, а потім переплатив.
Побачивши дві різні ціни на, здавалося б, аналогічне житло, варто задуматись, чому ж така різниця. Міркуючи глибше і на перспективу, можна зрозуміти, що життя у дешевшій квартирі може виявитися дорожчим, адже понесе більші витрати в процесі її експлуатації. Маємо на увазі комунальні послуги.
І тут важливо згадати та порівняти технологію будівництва багатоповерхівок і теплопровідні властивості будматеріалів. Проаналізувавши, висновок може бути парадоксальний – дорожча квартира насправді дешевша.
Аналізуючи ціни, варто звернути увагу на ще один параметр, про який більшість покупців забуває або ж має хибне уявлення, – вид опалення будинку. Після проведення нескладних розрахунків відповідь буде очевидною.
Плюси: можливість отримувати тепло у будь-який період року та самостійно регулювати температуру або ж взагалі вимкнути опалення.
Мінуси: місця загального користування (сходові майданчики, під'їзди і підвальні приміщення) не опалюються; у разі потреби доведеться самостійно вирішувати питань щодо ремонту і профілактики газового обладнання та димовідведення; при неправильній експлуатації газового обладнання будь-ким із сусідів підвищуються ризики аварійних ситуацій.
Жирним мінусом газового опалення є нинішня вартість блакитного палива.
Так, після 1 листопада ціна на газ для населення піднялася на 25% і складає 8,55 за 1 м3.
Рахуємо, скільки в середньому за місяць взимку доведеться заплатити за опалення приміщення площею 100 м²:
500 м3 (середній об’єм газу, необхідний для опалення приміщення такою площею) × 8,55 грн = 4275 грн.
Плюси аналогічні: можливість отримувати тепло у будь-яку пору року та самостійно регулювати мікроклімат у квартирі.
І найголовніша перевага: тариф на електроенергію поки менш «кусючий», аніж на газ: 1,68 грн за 1 кВт⋅год вдень, 0,84 грн – вночі.
Для опалення приміщення площею 100 м² потрібно в середньому 2000 кВт електроенергії. Навіть при денному тарифі кінцева цифра вартості обігріву такого приміщення виходить меншою, аніж у попередньому прикладі:
2000 кВт × 1,68 грн = 3360 грн.
Не поспішайте подумки жбурляти гнилі помідори. Висновок буде несподіваний: саме цей спосіб обігріву квартири виявився найвигіднішим. АЛЕ! Йдеться не про класичну систему централізованої подачі теплоносія, яка нажила недоброї слави. Централізоване теплопостачання у сучасних новобудовах передбачає установку лічильника. Отже, рахуємо, скільки приблизно кревних треба буде викласти за опалення квартирі площею тих же 100 м²:
2, 5 Гкал (кількість тепла для обігріву 100 м²) × 1,245 грн (вартість однієї гігакалорії) = 3112 грн за місяць.
Серед плюсів централізованого теплопостачання також безпечність, відсутність окремих витрат на експлуатацію обладнання.
Основний мінус – подача тепла відповідно до сезону.
Ціна квадратних метрів – чи не основний фактор, який визначає їх привабливість. Однак пам’ятайте: «економія полягає не в заощадженні, а у відборі» (Едмунд Берк). Ретельно придивляйтесь до місця, де будете проводити більшу частину свого життя. І хай ваш вибір буде вдалим.