Місце вбивства, ріг Київської та Мазепи
Нелюди били так, що бідолашному не допомогли ні операція, ні реанімаційні заходи, – лікарі були безсилі. Лише липи виступають німими свідками трагедії, бо саме біля них вбивали сина, чоловіка та батька. Вбивали жорстоко та цинічно, а причиною стала словесна суперечка біля каси магазину.
Саме конфлікт Олега, який прийшов в магазин за пачкою сухариків, та касиркою (яка не захотіла його обслуговувати, оскільки вирішила на робочому місці влаштовувати особисте життя) перейшов у побоїще на вулиці, де коханець цієї продавщиці за допомогою кулаків та кастету вирішив провчити покупця. Саме безглуздість цієї ситуації є шокуючою та жахливою.
Внаслідок слідчих дій особу одного із вбивць було встановлено. Ним виявився 26-річний житомирянин, на той момент – вантажник цього магазину, який вже мав шість (6 - !!!) судимостей. Особу іншого вбивці слідчі Житомирського відділу поліції, чомусь, встановити не змогли, а може не захотіли.
Слідчим було присвоєно кваліфікацію – частина 1 статті 119 Кримінального Кодексу України (вбивство через необережність). І як наслідок, на основі даної кваліфікації, працівник прокуратури, в рамках судового розгляду цієї справи, вимагав для особи, що вбивала Олега Ровкова, санкцію у вигляді трьох (3-!!!) років і восьми місяців позбавлення волі. ЗАРАЗ ЗА ВБИВСТВО СОБАКИ ЧИ КОТА ДАЮТЬ БІЛЬШЕ! (До восьми років позбавлення волі можна отримати за жорстоке поводження з тваринами, стаття 299 Кримінального Кодексу України.)
Олег прийшов в магазин за пачкою сухариків для доньки
Злі язики стверджують, що обвинувачений продав своє житло, щоб розрахуватися із «правоохоронцями», зараз перевіряємо цей факт. Саме тому, чомусь, слідчий не може знайти іншого співучасника вбивства. Хоча прокурор неодноразово направляв матеріали до Житомирського міського відділу поліції з орієнтуваннями, і не отримував результату.
Окремо хочу добавити, що обвинуваченого у вбивстві під час судового слідства захищала дуже дорогий адвокат. Звідки гроші у безробітного? До нас періодично доходить інформація, що підсудний якимось чином причетний і до торгівлі наркотиками, хоча чітких доказів цього у нас ще немає. На мою думку, цією публікацією повинні зацікавитися СБУ та Служби внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури та Міністерства Внутрішніх Справ.
Батьки Олега Рокова неодноразово зверталися до різних інстанцій за допомогою у своїй боротьбі за справедливість. Були візити до різних керівників поліції та прокуратури. Писалися листи на ім’я Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Генерального Прокурора України, Міністра Внутрішніх справ. Але постійно отримували відписки, а яких сухою канцелярською мовою було зазначено, що справа знаходиться на розгляді в суді, таким чином перекидаючи свою відповідальність по цій справі на суддю. А обвинувачений спокійно гуляв по вулицям, відвідував ігрові автомати, бари, в громадських місцях, не соромлячись оточуючих, курив цигарки та пив пиво й спиртні напої...
Батьки Олега Рокова неодноразово зверталися до різних інстанцій
Але завдяки суспільному резонансу, що виник завдяки неодноразовим публікаціям в газетах «Субота» та «20 хвилин», ситуація із ходом судового розгляду справи по вбивству Олега Ровкова почала змінюватися. Спочатку прокурор змінив обвинувальну статтю на більш тяжку, частина 2 статті 121 Кримінального Кодексу України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого), і почав вимагати для підсудного позбавлення волі на строк дев’ять років. Більше того, на обвинуваченого в залі суду одягли кайданки та відправили на тримання під вартою, оскільки до цього був інший запобіжний захід для підсудного під час судового слідства – домашній арешт в нічний час, з 22-00 до 6-00, який неодноразово порушувався.
30 липня було оголошено вирок вбивці – дев’ять років позбавлення волі, це наслідок важкої боротьби за справедливість рідних Олега Ровкова. За цим вироком суду ховаються безнадія та відчай родини Ровкових, десятки звернень у різні інстанції, походи до на прийом до ряду керівників правоохоронних органів міста та області, з десяток публікацій в ЗМІ. А скільки зусиль довелося докласти щоб переламати несправедливість та добитися адекватного покарання для вбивці?
Саме завдяки підтримці громади Житомирщини, публікаціям газет «Субота» та «20 хвилин», високому градусу суспільного невдоволення став можливим цей результат. Ця історія нас вчить тому, що потрібно боротися до кінця, об’єднувати свої зусилля для досягнення результату і ніколи не здаватися.
Але рідним Олега Ровкова його вже ніхто не верне…
Сергій Ткачук, газета "Субота"