Формула Штайнмаєра. Що вона означає для України та чому всі обговорюють її зараз

У середу, 18 вересня, Київ і Москва за підсумками переговорів у Мінську зробили кілька заяв, які знову оживили дискусію про так звану «формулу Штайнмаєра» — можливий варіант врегулювання конфлікту на Донбасі.

І якщо російські пропагандистські ЗМІ зарясніли заголовками «Київ відмовився від формули Штайнмаєра», то в українських медіа, навпаки, широко обговорювалися умови, на яких Україна готова погодитися на реалізацію цих домовленостей. Їх 18 вересня озвучили голова МЗС України Вадим Пристайко та прес-секретар Леоніда Кучми (представляє Україну в Мінську) Дарка Оліфер.

Раніше Кремль висував умову для проведення зустрічі лідерів «нормандської» четвірки: це письмова фіксація формули Штайнмаєра на переговорах Контактної групи в Мінську.

Новое Время розповідає головне, що необхідно знати про резонасну «формулу» врегулювання російсько-українського конфлікту.
 

Звідки назва і до чого тут Штайнмаєр

Франк-Вальтер Штайнмаєр, нинішній президент Німеччини, у 2013−2017 роках обіймав посаду міністра закордонних справ ФРН. У цій ролі він неодноразово відвідував Україну, а також брав участь у чотирьохсторонньому «нормандському» форматі переговорів про врегулювання конфлікту на Донбасі - за участю представників Франції, Німеччини, України та Росії.

У ніч на 20 жовтня 2016 року лідери чотирьох країн за участю голів МЗС більше чотирьох годин вели переговори в Берліні. Вони обговорювали можливі шляхи реального вирішення конфлікту на Донбасі і втілення в життя мінських домовленостей.

На той час одним з найбільш спірних пунктів Мінського протоколу стало проведення місцевих виборів на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Ще восени 2014 року Росія зірвала попередні домовленості про таке голосування, провівши свої так звані «вибори» в ОРДЛО — їх засудили Україна, США і ЄС.

Тому на переговорах восени 2016 року німецька сторона запропонувала новий варіант проведення виборів, який узгоджує їх із наданням Донбасу «особливого статусу». Штайнмаєр був одінм із тих, хто озвучив базовий принцип цієї формули.
 

Що початково передбачала формула

«Формула Штайнмаєра» була запропонована як спосіб реалізації мінських домовленостей, а тому не може розглядатися у відриві від них, нагадав екс-міністр закордонних справ України Павло Клімкін у своїй недавній роз’яснювальної статті про формулу, опублікованій на сайті Європейська правда.

«Вона з’явилася як відповідь на запитання, коли ж має бути наданий „особливий статус“ ОРДЛО і (що принципово важливо!) — на яких умовах», — підкреслює Клімкін.

У найпростішому вигляді він формулює ідею Штайнмайера так: «особливий статус через чесні, демократичні вибори відповідно до стандартів ОБСЄ».

Слова Клімкіна підтверджують роз’яснення посла Німеччини в Україні Ернста Райхеля, які він озвучив ще в грудні 2016- го, незабаром після народження на світ самої «формули Штайнмайера».
 

«Ця формула, яка є предметом дискусії, передбачає, що місцеві вибори відбудуться під контролем і за сприяння ОБСЄ. Потім ОБСЄ має підтвердити, що вибори відповідали міжнародним стандартам. Якщо ОБСЄ це підтвердить, тоді набуває чинності законодавство про „спеціальний статус“. Якщо ні - в такому разі не набуде, для цієї території не буде ніякого „спеціального статусу“», — пояснив Райхель.

Які умови висуває Україна зараз

Увечері 18 вересня 2019 року Дарка Оліфер, прес-секретар Леоніда Кучми (представляє Україну в Мінську), озвучила підсумки чергової зустрічі в Білорусі.

За її словами, представник України в Тристоронній контактній групі дав зрозуміти: українська сторона «не має принципових заперечень по суті так званої формули Штайнмаєра про місцеві вибори».

Але Київ наполягає, що реалізувати цю формулу можна лише за повного виконання таких умов:
 

• повне припинення вогню;
• забезпечення ефективного моніторингу спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ на всій території України;
• виведення з території України збройних формувань іноземних військ і військової техніки;
• розведення сил і засобів уздовж всієї лінії зіткнення;
• забезпечення роботи [в ОРДЛО] Центральної виборчої комісії України, українських політичних партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів;
• встановлення контролю за непідконтрольною Україні ділянкою українсько-російського кордону;
• виконання інших пунктів, передбачених українським і міжнародним законодавством та Мінськими угодами.

«Українська сторона підтвердила готовність до розведення сил та засобів в районі Золотого та Петрівського. Натомість російська сторона заблокувала визначення можливої дати розведення. Така позиція ставить під загрозу безпекову ситуацію на цих ділянках», — додала Оліфер.

Декількома годинами раніше схожу заяву озвучив глава МЗС України Вадим Пристайко.

18 вересня в Києві він брав участь у спільному засіданні двох комітетів Верховної Ради — з питань зовнішньої політики та з питань європейської інтеграції. На цьому засіданні Пристайко дав роз’яснення щодо позиції України по формулі Штайнмаєра.

За його словами, ще 2 вересня на зустрічі радників лідерів країн «нормандської четвірки» він дав принципову згоду на реалізацію ідеї Штайнмаєра, проте озвучив умови Києва.
 

«Ми домовилися про формулу Штайнмаєра на зустрічі радників 2 вересня, і я можу сказати те, на що я дав згоду. Закон про особливий статус набуває чинності в попередньому форматі на момент проведення виборів, а остаточно вступає в силу після рішення Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ [про визнання виборів чесними — прим. ред.], — заявив Пристайко.

«Це — те, що записано в рішенні. Більше там нічого немає. Треба щоб всі партії, представлені за цим столом, всі медіа, представлені тут, мали доступ до виборів, і так далі. Тільки тоді вибори можуть бути визнані відповідними стандартам ОБСЄ», — додав міністр на засіданні двох парламентських комітетів.
 

Яка позиція Росії

У той же час російські ЗМІ за підсумками переговорів у Мінську 18 вересня масово написали, що Україна «відмовилася від формули Штайнмаєра», — так були трактовані умови, озвучені Києвом.

исновки російської пропаганди базувалися в тому числі і на офіційних заявах російських чиновників.

«Представники Києва відмовилися підписати формулу Штайнмаєра, тобто відмовилися погодити порядок правового і фактичного закріплення особливого статусу Донбасу», — заявив представник Росії в мінській контактній групі Борис Гризлов після переговорів 18 вересня.

Другу маніпулятивну заяву, яка суперечать словами Дарки Оліфер, Гризлов озвучив щодо розведення сил в районі Золотого і Петровського. Він заявив, що саме позиція України зірвала ці домовленості, що нібито «ставить під загрозу» і проведення очікуваної восени зустрічі лідерів «нормандської четвірки».

У той же час Вадим Пристайко повідомив, що саме РФ затягує проведення такої зустрічі. Так, Москва «з технічних причин» відмовилася провести переговори лідерів нормандської четвірки 17 вересня, хоча до них були готові як президент Володимир Зеленський, так і лідери Німеччини і Франції, додав Пристайко.