"А він мені каже: "У мене немає місць. Треба приходити раніше! Мені що, когось виганяти?". Я відповідаю стримано і досить спокійно: "Вибачте, але це не мої проблеми. У мене квиток на цей рейс, тож я ним і повинна їхати". Водій заходить в салон і голосно каже людям: "Хтось один виходьте, бо у нас тут один учасник" (зрозуміло, я думаю, в якому контексті)", – розповіла ветеранка.
"Я сіла в автобус, де молода жінка мені сказала: "Вам не здається, що ви нахабна?! Учасниця вона, аякже!". Я вихована людина і намагаюся не звертати уваги на недостатньо вдячних людей. Мені досить знати про себе те, ким я є насправді. І люди, які мене оточують, теж знають правду", – написала захисниця України.
"Підходжу до автобусу, і здогадайтеся, хто там?! Той самий вчорашній водій-герой! Навмисне починає мене стібати: "Що, ви сьогодні вже не спізнилися?! Мені сьогодні висаджувати нікого не доведеться?!". Я показую посвідчення і квиток і прошу відчинити автобус. Мовчки! А він продовжує мені вслід: "Щоб ви знали, ми маємо право взагалі АТОвців не возити! Нам немає компенсації за вас!" – розповіла ветеранка про хамський тон водія.
"Я не витримую і кажу у відповідь: "Мені за те, що ви сидите керуєте автобусом, а я тягала на собі хлопців, за п'ять років війни теж ніхто нічого не відшкодував. І схоже, що тільки моєї війни. Я зараз викликаю поліцію і вам чітко пояснять права учасників бойових дій, а не АТОвців, і те, як ви повинні нас перевозити відповідно до законодавства України", – згадала Оброткіна свій діалог із водієм-хамом.
"З шаленим гнівом і болем всередині почала думати: "Чи дійсно війна тільки для мене... Для таких, як я, і волонтерів? Чи наші досягнення дійсно залишилися там, на сході, а тут ми всі "обнулились"? Немає ні слів, ні емоцій, ні стільки сліз, щоб пояснити, наскільки це боляче!!! Українці, владо, перестаньте нас цькувати за те, що ми користуємося пільгами, які заробили!" – поділилася ветеранка криком душі.
– обурюються українці.
- "Їм потрібно не людей возити, а під кулями і снарядами хоча б одну добу побути. А потім би говорили, а ще гірше відмовляли у перевезенні"
- "Мені неймовірно соромно за таких дятлів, вибачте нас усіх! Ми в безмежному боргу перед вами!"
- "Він не вперше був помічений у подібних скандалах! Житомирські! Чи не час бесіду провести?"