Новий опалювальний сезон пройде успішно за умови фінансового оздоровлення галузі   PR  

Новий опалювальний сезон пройде успішно за умови фінансового оздоровлення усіх сегментів галузі, тобто достатнього і своєчасного руху грошових коштів від споживачів до виробників та надавачів послуг на ринках електроенергії, газу та комунальної сфери.

На сьогоднішній день найбільш гострим викликом для вдалого проходження нового опалювального сезону є питання швидкого наростання заборгованості виробників теплової енергії за спожитий газ та послуги його транспортування і розподілу[1]. Ситуація, що склалась позбавляє обігових коштів підприємств, які задіяні в технологічному ланцюжку (природний газ - електроенергія, тепло і гаряча вода) та унеможливлює безоплатний відпуск енергоресурсів. Все це призводить до ризиків припинення постачання газу, тепла та гарячої води, - повідомляє Центр Разумкова. 

Багаторічне використання спеціальних рахунків підприємствами ТКЕ лише погіршує фінансовий стан справ підприємств житлово-комунального сектору та призводить до їх банкрутства. 

Тому для нівелювання ризиків слід розробити і прийняти на законодавчому рівні механізм по списанню заборгованості по всьому ланцюжку доставки газу підприємствам, що виробляють теплову енергію для населення[2].

Також є доцільним встановлення[3] підприємствам ТКЕ економічно-обґрунтованих тарифів із врахуванням цінової кон’юнктури на блакитне паливо, аби забезпечити своєчасність розрахунків за товарний газ, а також послуги оператора ГТС та розподільних компаній.

На відміну від ринку природного газу, Верховна Рада України створила законодавчі умови для врегулювання заборгованості на ринку електроенергії, а також виплат за зеленим тарифом шляхом прийняття законопроектів №2368[4] та №3658[5] відповідно. Окрім цього, Урядом України були внесені змін до механізму ПСО[6], а НКРЕКП переглянула тариф на послуги з передачі електричної енергії та тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління НЕК«Укренерго»[7].

Однак, станом на 20 липня 2020р. рівень розрахунків на ринку електроенергії залишається незадовільним для належної підготовки до нового опалювального сезону через брак коштів[8].

*[1] Сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ та ТЕЦ за природний газ, складає близько 37,2 млрд грн. При цьому, підприємства теплокомуненерго, що виробляють тепло та гарячу воду для населення, з початку року заборгували за розподіл газу 1 млрд грн. Детальніше

*[2] Законопроект №3800 передбачає створення належних фінансових умов для виконання оператором газотранспортної системи зобов’язань щодо утримання в належному стані та розвитку газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб’єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.

*[3] У зв’язку із децентралізацією повноважень в сфері комунальних послуг, НКРЕКП були прийняті нові Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання за якими, якщо діяльність суб’єктів господарювання не підпадає під критерії регулювання Комісії, ліцензування діяльності зазначених суб’єктів господарювання здійснюється обласними та Київською міською державною адміністрацією. За даними Регулятора, незважаючи на власні обіцянки знизити тарифи при стабільних цінах на газ, місцева влада протягом 2017-2018 років їх підвищувала до 50%.

*[4] 17 червня 2020р. Верховна Рада прийняла Закон «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії», який регламентує механізми вирішення (списання, взаємозаліки та випуск ОВДП) боргів у розмірі біля 30 млрд грн, які накопичилися у моделі ринку електроенергії, яка діяла до 1 липня 2019р. Даний законопроект передбачає два шляхи подолання заборгованості – взаєморозрахунки та списання боргів. Взаєморозрахунки пропонується почати з вугільних шахт, підприємств водопостачання Донбасу (наприклад, КП «Вода Донбасу») та постачальників електроенергії на НКТ (наприклад, «Луганське енергетичне об’єднання») – їм будуть погашені борги за електроенергію з державного бюджету за рахунок надходжень з акцизу на електроенергію, а також за рахунок списання боргів по ПДВ, податку на прибуток і дивідендам.

Порядок погашення боргів цим компаніям у місячний строк затверджується Кабміном. Перша ланка боржників може здійснити відступлення прав вимоги ДП «Енергоринок», а той - виробникам.

Списанню підлягають борги по ланцюгу вугільні шахти - ДП «РЕМ» та ДП «Укрінтеренерго» - ДП «Енергоринок» - ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенерго».

В свою чергу, Кабмін має в місячний строк збільшити статутний фонд генеруючих компаній за рахунок цільової емісії ОВДП на суму боргів перед атомною та гідрогенеруючою компаніями. Також Закон прописує списання борги ОСР перед «Енергоринком», борг останнього перед НЕК «Укренерго».

Після врегулювання боргів Кабмін має прийняти рішення про припинення діяльності «Енергоринку», ця норма вступає в силу лише після 1 січня 2021р.

*[5] 21 липня 2020р. Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел». Детальніше про прийнятий законопроект за посиланням.

*[6] Постанова КМУ від 20.05.2020р. №400. Зміни передбачають зменшення частки продажу електроенергії ДПНАЕК "Енергоатом" у рамках ПСО з 85% до 70%, виведення ГАЕС з механізму ПСО, а також перегляд цінових обмежень на продаж електроенергії "Гарантованим покупцем.

*[7] Постанови НКРЕКП від 11.07.2020р. №1331-1361. Режим доступу 

*[8] За даними ДП «Гарантований покупець». борг НЕК «Укренерго» перед ДП «Гарантований покупець» становить 22,8 млрд грн, борги «Гарантованого покупця» перед виробниками за «зеленим» тарифом – 19,4 млрд грн, перед НАЕК «Енергоатом» – 7,4 млрд грн та «Укргідроенерго» – 0,3 млрд грн.