Щороку навесні українці починають спалювати суху траву. Попри попередження пожежників про небезпеку, мешканці міст та сіл палять цілі поля. Люди вірять у міф про корисні властивості попелу для ґрунту, впорядковують свої земельні ділянки або палять сухостій заради забави, не розуміючи якої великої шкоди завдають довкіллю.
Як свідчить досвід попередніх років, переважна більшість масштабних пожеж на природних екосистемах трапляється через легковажність громадян. Пожежі, спричинені спалюванням сухої трави, за короткий проміжок час набирають
великих масштабів. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х, а у вітряну – до 30 км за годину, при цьому висота полум’я може досягати 2-х метрів.
Проте найбільшу небезпеку несе пожежа, яка розповсюджується при сильному вітрі з різкими змінами напрямку та швидкості. Як правило, площа таких пожеж протягом 15-30 хвилин збільшується у 2-3 рази. Вогонь нерідко перекидається на людські поселення, об'єкти інфраструктури. Це все завдає значних матеріальних збитків.
Лише упродовж минулої доби рятувальники ліквідували в Житомирській області
6 пожеж сухої рослинності.
Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення
Житомирської міської ради звертається до мешканців громади з проханням дотримуватись основних правил пожежної безпеки:
- бути вкрай обережними у поводженні з відкритим вогнем;
- не залишати без нагляду розпалене багаття;
- не розпалювати багаття біля будинків та садиб;
- не спалювати суху траву.
За спалювання сухої трави та листя передбачений штраф від 3060 грн. А от за підпал, який потяг за собою тяжкі наслідки для природи, можна отримати 5 років в'язниці.