Два роки президентства: про що говорив Зеленський на пресконференції

Сьогодні, 20 травня, Володимир Зеленський провів пресконференцію щодо підсумків двох років свого президентства. Захід проходив на території авіабудівного концерну «Антонов».

Як повідомляє hromadske, пресконференція президента почалася о 12:00 і тривала 3 години. Її формат був традиційним - спочатку вступне слово Зеленського, а потім вже питання від ЗМІ. Оскільки речниця президента Юлія Мендель пішла з посади, модерувала захід генеральний директор директорату з питань інформаційної політики ОП Ірина Побєдоносцева.
 

Про місце пресконференції

Ми зараз перебуваємо на легендарному заводі Антонов. Позаду мене — наш український літак Ан-124 «Руслан». Востаннє ми закінчили будувати такий літак у 1994 році. Праворуч від нас — недобудована «Мрія України», а ліворуч — новий фюзеляж AN-178, який ми почали будувати 5 місяців тому.

Це один із трьох літаків, які вперше за 30 років Незалежності держава замовила в заводу «Антонов» для української армії. І в цьому весь сенс: ми повинні пам'ятати минуле, розуміти, де і в якому стані ми зараз перебуваємо, і де будемо далі. Хочу побудувати країну мрій і підняти її вгору, як підіймається «Антонов». Ми будуємо країну без війни — це складний шлях.


 

Про святкування Дня Незалежності

Святкуватимуть 30-річчя Незалежності впродовж трьох днів. У День прапора 23 серпня в усіх регіонах Україні піднімуть великі прапори. Цього ж дня відбудеться концерт в оперному театрі Києва. Також 23 серпня відбудеться перший саміт «Кримської платформи», куди запросили представників із приблизно 30 країн.

24 серпня буде великий військовий парад — як на суші (на Майдані в Києві), так і на воді (на Дніпрі та в Одесі), а ввечері — великий концерт українських зірок на стадіоні Олімпійський у Києві. 

 22 серпня ми будемо відзначати великих українців започаткованою відзнакою «Національна легенда». Це буде нагорода для тих людей, які прославляють Україну.
 

Про Національний банк

Я підтримую незалежність Нацбанку — ви можете про це запитати колишнього керівника Яківа Смолія, я до нього нормально ставлюся. Я боровся за те, щоб були зменшені відсотки за кредитами. Це дуже непросто для нашого населення. Я це гарантував — і отримав. Замість 20-25%, які були до нового голови НБУ, тепер з'явилася програма «5-7-9».

Нового голову Нацбанку Кирила Шевченка я не знав. Я запросив на зустріч до себе всіх комерційних і державних банків України та міжнародних партнерів. Вони назвали три кандидатури, і з цих трьох держава обрала одного.
 

Про війну на Донбасі

Закінчення війни, деокупація наших територій — найпріоритетніше питання. Через COVID-19 ускладнились умови для зустрічі лідерів у «нормандському форматі». Тому тут немає руху вперед. Вчора зустрічалися й нарешті домовились про відкриття КПВВ. 

У нас серйозний крок — домовилися про припинення сталого вогню. Десь 6-7 місяців поспіль була більш-менш стабільна ситуація. Згідно з цифрами, у 10 разів зменшилася кількість пострілів, поранень і найголовніше ㅡ смертей порівняно з іншими періодами.

Далі будемо йти у декількох напрямках, зокрема в «нормандському форматі». У мене була зустріч з президентом Франції Емануелем Макроном та Ангелою Меркель. Вважаю, що вони мають більше підтримати нас. Як на мене, вони останнім часом трішки послаблюють свої позиції щодо Росії. Це пов'язано, з одного боку, з економічною ситуацією, з тиском бізнесу всередині їхніх країн щодо санкцій. Складний вибір, але поки що я знаю: вони підтримують Україну.


 

Про ситуацію в «Нафтогазі»

У цієї компанії є керівник — уряд України. НАК «Нафтогаз» повинен наповнювати бюджет, згідно з їхніми обіцянками й планами роботи. «Нафтогаз» показав мінус 11 млрд грн у цьому році. Уряд як головний акціонер вирішив змінити керівництво. Сьогодні перед ними стоїть завдання: щоби збитків в 11 млрд не було. І я впевнений, що ми це побачимо. Закриються офіси, які фінансувалися для лобіювання «Нафтогазу», закриються ЗМІ та їхні представники, які лобіюють за кордоном.
 

Про РНБО та рух у бік авторитаризму

Я виконую свої конституційні обов’язки, і це не з якоюсь купкою людей. До РНБО входять всі інституції: як правоохоронці, так і уряд, і прем’єр, і голова Верховної Ради, й інституції Офісу президента — всі. Це не диктатура і не монархія, там усі представлені, і дехто з них не голосує за санкції проти Віктора Медведчука. Так, це їхня думка і їхнє рішення. Але це спільна відповідальність.
 

Про закон щодо олігархів

Закону ще немає, бо ми детально підходимо до кожної норми. Він узагалі написаний майже на 100%, думаю, що з'явиться наступного тижня. Головний зміст і філософія: ми точно не хочемо вбити великий бізнес, але точно вбиваємо поняття, зміст і вплив олігархічної системи в нашій країні. Впливу на масмедіа не буде — як і впливу на політику та чиновників. Але якщо буде — ці люди отримають квиток під назвою «олігарх». Вони опиняться в спеціальному реєстрі й зможуть втратити активи за кордоном.

Ніхто нікого не вбиває. Всі хочуть, щоб великий бізнес залишався та був великим платником податків і надалі. Це моя філософія й жорстка позиція. У них є вибір: або залишитися і робити як треба, або опинитися в реєстрі й підпасти під санкції.

Згідно з законом, олігархам нададуть час позбутися всього цього впливу. Ми навіть покажемо їм, як це зробити. Глухого куту не буде.
 

Про те, як визначатимуть олігархів і чи вважає олігархами Андрія Веревського та Павла Фукса

Я особисто не можу сказати. Є три пункти, за якими будуть визначатися олігархи відповідно до закону: вплив на масмедіа, участь у політичному житті країни (вплив на депутатів, чиновників, міністрів) та сума активів на статках. За умови наявності всіх трьох ознак людина потрапляє в реєстр олігархів.


 

Про Андрія Антоненка

Я не втручаюсь у діяльність правоохоронних органів і суду. Але я знаю детально, що відбувається. Якщо їх засудили незаконно — мені не все одно. Стовідсоткових доказів того, що вони не винні, немає. Не знаю, чи пробачить вона мені. Сьогодні зранку Яна Дугарь мені написала.

Чи може міністр внутрішніх справ Арсен Аваков залишитися в тому разі, якщо їх засудили незаконно? Ні. Це складне питання. Він це знає, і всі ми розуміємо складність цього процесу.
 

Про збільшення податків

Збільшення податків — не для українців чи суспільства. У новому потужному законі є збільшення податку на залізну руду. Ви знаєте, про що я. Чи не боюсь я, що підприємства підуть у тінь? Це нечесно, бо надра, згідно з Конституцією, належать українському народу.

Ми знаємо, як зробити так, щоб ніхто не постраждав і не закривав бізнес. Але коли в нас війна і нема чим сплачувати пенсії — ми не дамо, щоб хтось заробляв коштом державних надр 200-300%. Ми цього не дозволимо.
 

Про перший референдум

Зміни до Конституції може ініціювати й президент. До референдумів я б ставився дуже-дуже обережно. Друга частина — це місцеві референдуми. Безперечно, люди на місцях знають свої проблеми набагато краще. Закон про місцеві референдуми подадуть на розгляд Верховної Ради.

Щодо державних референдумі — це має бути найголовніше питання сьогодення. Я вважаю, що це ситуація на Донбасі. І впевнений, що за деякий час (у нас є декілька планів щодо припинення війни й повернення територій і людей) ми представимо на розсуд суспільству один із цих планів.
 

Про звільнення очільника МОЗ

Це правда: прем’єр-міністр більше не зміг працювати з міністром охорони здоров’я Максимом Степановим. Я достатньо довго не втручався в це, бо боявся дестабілізації в «ковідний» час. Все ж таки саме міністр несе відповідальність за вакцинацію. Я знаю деталі ускладнення цього процесу. І в цій ситуації я був цілком на боці прем’єр-міністра. Чому саме зараз? Тому що більше працювати в цьому режимі не можна було. Це повністю дестабілізувало атмосферу. Була складна ситуація між департаментами, між міністром і головним санлікарем. Ми не могли допустити такої ситуації.
 

Про заміну міністра інфраструктури

Щодо ситуації з міністром інфраструктури. Криклій залишається в нашій команді, до нього питань небагато. Нам треба дуже швидко будувати Україну. Це стосується не тільки доріг, а й катастрофи на «Укрзалізниці», морських портів, державно-приватного авіаперевізника. Багато з цих речей не з'явилися. Я вважаю, що це справді складне питання — не тільки до міністра, а й до його команди. Я вважаю, що вони не змогли, не встигли. А часу в мене немає.

Найпотужніша людина, яка справді показала результат, — Олександр Кубраков. Тому він став міністром. У нас була зустріч із Криклієм, скоро ви побачите його на новій посаді.


 

Про звільнення міністра економіки

Ігор Петрашко залишиться на тій чи іншій посаді в команді, але буде відповідати лише за одну, проте дуже важливу реформу в Україні. Наразі він лишатиметься в Офісі президента, координуватиме земельну реформу і допомагатиме пану Роману Лещенку її втілювати.

Міністром економіки й першим віцепрем'єром — і це бажання не лише прем'єра, а й моє — буде людина, яка показала найкращий результат. Пан Любченко — економіст, фахова й досвідчена людина.
 

Про святкування дня народження

Я святкував у своїй квартирі за адресою Грушевського 9А. Квартира Тімура Міндіча в цьому ж домі. Міндіч — комеріційний директор Студії «Квартал 95» і був ним ще до мого президентства. Він має прекрасні робочі теплі стосунки з акторами й авторами Студії. Студія, знаючи, що я буду вдома на мій день народження, зробила мені сюрприз й покликала до квартири. Було круте свято.

У квартирі немає навіть ремонту. Був такий прикол: привезли музичні інструменти. Зірок не було, була лише Студія. Вони мені грали пісні, з якими ми пройшли довгий серйозний шлях, пісні, пов'язані зі мною, деякі з них я написав. Нас було приблизно 30 людей, вони були зі своїми дружинами. Ось що відбувалося. Не розумію, де тут великий державницький секрет.
 

Про участь у «Кримській платформі»

Треба розуміти, що для всіх країн, які приїдуть до нас на обговорення, є ризик ускладнення відносин із Росією. Вона дуже тяжко реагує на «Кримську платформу». Для нас важливо, щоб по семи роках анексії в нас з'явилося хоч щось. Радий, що це «хоч щось» — серйозний майданчик стосовно Криму. Це не просто майданчик, де ми щось підпишемо. Це буде місце ухвалення рішень. Ми нарешті відкриємо Офіс для розв'язання питань: надання гуманітарної допомоги, сприяння деокупації, допомоги громадянам там.

Я також ініціював кілька законів, які хочу встигнути підписати до «Кримської платформи» — про корінні народи, кримських татар зокрема. Що стосується представників країн, які будуть присутні — я хочу, щоби там були детально представлені всі дні святкування Незалежності. Там будуть усі країни й усі рівні представництва.
 

Про українців, які хочуть виїхати за кордон

Мені зрозумілий високий відсоток людей (особливо молоді на сході), які хочуть виїхати. Вони хочуть жити в стабільній ситуації, знайти себе. А для цього треба закінчити війну. Але є приклади, як-от Маріуполь: там багато всього зроблено, там справді сучасне місто і досить висока середня заробітна плата. Таких міст поки не дуже багато.

Що ми робимо? Велику кількість інфраструктурних проєктів побудовано на Закарпатті та на сході — в Луганській і Донецькій області. Чому там? Бо більшість людей не на сході, а переїхали. Багато з них не можуть себе знайти. Вони не дуже вірять у повернення на Донбас.

Тому мета — іти до закінчення війни, будувати інфраструктуру, залучати інвесторів, хоча вони й неохоче йдуть через війну. Чому ми проводили економічний форум саме на Донбасі? Щоб інвестори бачили, що там безпечно. Чому я їду на Донбас і беру послів? Бо вони є амбасадорами своєї країни. Я показую їм ситуацію, кажу: вкладайте гроші.


 

Про Кличка та КМДА

Мене пов'язує з Віталієм Кличком тільки те, що глава КМДА — це вертикаль президента. Не хочу нічого поганого говорити, я з великою повагою ставлюся до всіх його перемог і до того, як він став главою міста. Щодо обшуків в оточенні Кличка — Палатний там прізвище — то не треба було красти гроші. Чи не про справедливість ми мріяли? Не дуже правильно, думаю, пан Кличко себе поводить. Він мені постійно пише, телефонує, на прийоми до ОП приходить.

Його обрали кияни — я це поважаю. У столиці є менеджер, він просив мене, щоб я не звільняв його. У моєму оточенні були люди, які хотіли його звільнити. Він звертався, я сказав: «Нема питань, показуйте результат». Але є люди й, напевно, є докази в правоохоронців. Ці часи минули, не треба красти.

Щодо оновлення його оточення — я не бачив його, але маємо вибір. У нього повнота влади в Києві, секретар — його людина. Скажу відверто: мер звертався до мене після виборів і просив, щоб секретар не був з іншої партії. Я сказав: «Я не втручаюся».

Щодо того, чи бачу його конкурентом на наступних президентських виборах — по-перше, ніхто ще не вирішує, чи йти на другий термін. По-друге, Кличка обирали кияни. По-третє, про конкуренцію є соцопитування. По-четверте, мій голова Офісу не бере хабарі, тому ми не конкуренти.
 

Про людей із команди

За деякі кроки деяких людей, які є поруч чи були, мені справді соромно. Вважаю, що якщо це невеличкі хиби — треба пробачити й вони повинні виправлятися. Бо треба людям давати другий шанс. Я завжди давав людям другий шанс, іноді навіть третій. Потім жалкую, це правда. І що вони такі — це моя відповідальність. Але я не бачив чогось, коли вони приходили. Це не стосується Тимофія Милованова — він крутий спеціаліст. Іноді рефлексує, іноді нестриманий, але дуже допомагає.

Щодо Миколи Тищенка — мені справді соромно за деякі його кроки, він не мав рації і, вважаю, повинен це розуміти. Він доросла людина і має сам нести відповідальність. Партія розглядала питання на засіданні, Миколі дали шанс. Я знаю, що в нього є й інші сторони, він багато за що вболіває, мені здається.

Це, до речі, б'є й по мені як особистості. І по рейтингу, якщо говорити прагматично. Це життя. Життя — це виклик. Але все ж людям треба давати шанс. Але якщо вони беруть хабарі чи ще щось таке — другий шанс давати не можна. Тому часом ви бачите серйозні кроки щодо депутатів, звільнених зі «Слуги Народу».
 

Про Порошенка

У мене з ним нема жодних сентиментів чи розмов. Хоча, нагадую, він дуже хотів. Як Кличко. Але якщо Кличко приходить, то ця людина вже не приходить, дякувати богові. Мені так легше жити й працювати. Вони всі хочуть зі мною домовлятися, а я — людина, неспроможна на це від природи. Я вже став його вироком. Він просто не хоче усвідомлювати, що відбулося.

Він багато чого зробив дуже серйозного, дуже поганого. Усе це добіжить. Окрім правоохоронних органів — це карма. Ми бачимо тільки поверхню: що було зроблено та для кого. Я просто розумію, що це відбувалося щодня. Це жах. Не хочу говорити про ці кроки, операції, бізнес, блокади, щоб заробляти гроші.

Вважаю, що найстрашніше — він сам не розуміє, що для нього людина — це ніщо. І це ніколи не можна виправити. Ні досвідом, ні освітою. Тому я реально став його вироком, коли прийшов у президенти.


 

Про «План Б» щодо Донбасу

Ми ще не закрили питання «Плану А». COVID-19 зупинив зустрічі в «нормандському форматі». Я виступаю за пряму розмову з Володимиром Путіним. Вважаю, що це зупинило деякі речі. Щодо кількості людей і ймовірності ескалації — вона завжди присутня.

Нині складна ситуація. 35 тисяч російських військ у Криму, на Донбасі — також приблизно 35 тисяч, включно з третиною «росконтингенту». На кордоні — 47-80 тисяч, кількість змінюється. Бачимо дуже повільне зменшення кількості військових Росії. Я думаю, що така напруга може бути до кінця навчань, щонайменше до вересня.

З 27 липня за вісім місяців режиму припинення вогню зменшилася кількість загиблих. Вважаю, що не треба припиняти діалог. Наші західні партнери підтримують «Нормандію» і не бачать альтернативи. Мені здається, має бути пряма розмова з Путіним. І ще бачу залучення США в дискусію. У якому форматі — не буду говорити.
 

Про Путіна після зустрічі в Парижі

У мене часу немає думати про президента Росії. Думаю тільки про зустріч у тому чи іншому форматі, яка може наблизити нас до закінчення війни. Дуже обережно ставлюсь до характеристик Путіна. Якщо просто словами, закликами, які ні до чого не призводять, ми будемо збільшувати ескалацію — я собі не пробачу. Для мене пріоритет — закінчити війну. А вже потім говоритимемо, про кого що я думаю.

У нас із вами немає іншого шансу. Ми маємо припинити війну, поки Путін — президент Росії. Я дуже цього хочу. Я в це вірю.
 

Про вибори до Держдуми на окупованому Донбасі

Вони раніше це робили — вивозили людей до Росії голосувати. Зараз вирішили навіть не везти, а показати, що там є громадяни Росії. Якщо вони підуть у Держдуму чи органи — мені це не цікаво. Бо проукраїнські люди туди не підуть.

Щодо російської паспортизації — я порушую це питання, лідери обговорюють це питання, і в НАТО 14 червня, певен, будуть обговорювати. І з Росією обговорюють. Більше вплинути ми не можемо нічим, окрім дипломатичних розмов. Хоча ви знаєте, що я не вважаю їх єдиною зброєю.
 

Про те, чи знає Зеленський вбивць у справі Шеремета

Вибачте, що це так прозвучить, та якби я на 100% вірив, що ця дівчина, Яна Дугарь, має стосунок до вбивства, я б не листувався з нею. Я не знаю, хто вбивця. Якби знав — я б усе зробив, навіть те, що поза законом, аби тільки їх відправити до в'язниці.

Мені жаль, що я тоді не був президентом. Я не можу говорити, обіцяти, але знаю, що зараз — вибачте, що це так звучить, — я не хочу, щоб це змінювалося, бо при мені жоден журналіст так не пішов із життя. Тож дуже сильно ранить те, що ви говорите мені.

Багато людей працюють у правоохоронних органах не наших, а тих, що залишились від когось. Ймовірність причетності до цього злочину під час тієї каденції людей, які могли б бути пов'язані з контррозвідкою, напевно, є.
 

Про вакцинацію в Україні

У нас зараз є на 45-47 млн грн контрактів на постачання безкоштовних вакцин. Це максимальна кількість, яку можна було знайти за програмами, COVAX, прямими контрактами. Чи Україна — аутсайдер з вакцинації? Ми зробили мільйон щеплень. Ми не країна ЄС чи НАТО — ми не в пріоритеті постачання вакцин.

Ми були за межами європейських програм, лише на рівні складних домовленостей керівництва України, прем'єр-міністра чи міністра охорони здоров'я. І працювали, коли зрозуміли, що вакцин в Україні може просто не бути.

У світі зараз дуже несправедлива ситуація. У нас нема гучного голосу серед країн ЄС. Якщо ви порівнюєте відсоток вакцинованих — попри те, що ми не в пріоритеті (якщо порівнювати країни ЄС і НАТО) — ми отримали більше вакцин, ніж деякі країни. Я особисто зустрічався з власником Serum Institute. Я казав про 500 тисяч доз вакцини, а в Індії зараз самі бачите, що відбувається. Експорт препарату поки заборонений. Ти не можеш розповідати про 40 мільйонів українців. Тобто ніхто не міряється населенням, коли вакцин на ринку просто нема.

До речі, на каналах Віктора Медведчука говорили про «Спутник» й ображали AstraZeneca і Covisheld, Індія припинила експорт вакцини. Я вакцинувався Covisheld, щоб бути зі своїм народом, і я хочу, щоб Індія бачила, що ми не ображали їхні вакцини.
 

Про конфлікт між прем'єром і Степановим

Я справді став на бік прем'єра, бо вважаю, що дестабілізація уряду вплине на стабільність України. Як на мене, вакцинація — це була відповідальність Максима Степанова. Вони мало співпрацювали з головним санлікарем. Я казав: «Не треба відстороняти санлікаря й прем'єра». Але інколи буває, що коли ти хочеш слави, то отримуєш голосування.


 

Про Службу безпеки

У нас є багато питань щодо СБУ. Впевнений, що там залишилися ще люди тих часів. Але удари, яких завдала СБУ, захищаючи безпеку України, те, що вони зараз роблять у боротьбі з тероризмом як зовні, так і всередині — дуже серйозне. І те, що вони часто готують матеріал для засідань РНБО щодо санкцій — це значить, що в голови СБУ є воля.
 

Про мешканців державних резиденцій

Я попросив Державне управління справами провести повну ревізію осіб, які проживають у державних резиденціях. Ревізія йде. Після цього буде розроблена концепція подальшого використання цих об’єктів. Ми її представимо суспільству — щодо Конча-Заспи, щодо ВДНГ, щодо Пущі-Водиці. Ми обов’язково зробимо презентацію цієї концепції — хто там житиме і за яких умов.
 

Про «замороження» ситуації на сході

У нас шахова партія, в якій ви одразу — попри те, що білі — з половиною фігур. Замороження конфлікту на 99% залежить від Росії й на 1% від України. Я не знаю, чи можуть вони цим пишатися чи ні, але так є.

Я йду вперед, поруч зі мною багато робить Андрій Єрмак, повністю віддавши свою репутацію. Не хочу казати, через що, через кого — це велика інформаційна війна. Ми чіпляємося за цей відсоток, щоб не заморозити конфлікт. Простіше заморозити — в цьому не буде зради, це буде нормально політично, багато країн так живуть.
 

Про ймовірну другу каденцію 

Мені здається, поки рано і несправедливо говорити, тому що не пройшло навіть половини цієї каденції. Я вважаю, що ми багато чого встигнемо. Є багато обіцянок і я не хочу, щоб вони залишилися в історії як обіцянки. Моє бажання піти на другий термін, я думаю, буде повність збігатися з бажання суспільства. Я думаю, це буде дуже залежати від того відсотка речей, які я пообіцяв і зробив чи не зробив.

І ще це залежить від моєї сім'ї. Вони займають велике місце поруч з Україною в моєму житті, тому від них також це дуже сильно буде залежати.
 

Про зустріч Путіна і Байдена

Я вважаю, що ця зустріч потрібна. Це їм вирішувати, але менше з тим. По-друге, Байден знає мою позицію, ми обговорювали з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, що вони говоритимуть про українські питання тільки в тому просторі й в тій адженді, яку узгодять з нами заздалегідь.

Чи є ризики, що вони щось порушуватимуть попри наші домовленості? Такі ризики є. Наприклад, що США можуть скасувати санкції — а це енергетична безпека. Чи що РФ може натиснути на США та зняти санкції з «ПІвнічного потоку-2». 

Я вважаю, що це буде програш США. Особистий програш Байдена. Я це говорю відкрито. Це буде серйозна геополітична перемога РФ і новий перерозподіл сил і впливу. Я знаю, що є різні думки про це в партнерів. Я знаю, що розділилися навіть думки в Сенаті й Конгресі. До речі, будемо зустрічати велику групу на початку червня. Це не просто гра. На таке можуть піти США, якщо «розмінюються» на щось серйозне. І мене бентежить ця ситуація, щиро кажучи.

Текст: Ірина Сітнікова, Вікторія Коломієць / Громадське
Фото: Офіс президента