Штам коронавірусу Дельта вже в Києві. Що про нього відомо

У четвер, 22 липня, в Олександрівській лікарні Києва виявили одразу шість випадків небезпечного штаму коронавірусу "Дельта".

Перших інфікованих цим різновидом в Україні зафіксували місяць тому, а 15 липня МОЗ повідомляло про 4 підтверджених випадки.

Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко днями заявив, що на початку осені штам "Дельта", ймовірно, витіснить інші варіанти вірусу і стане домінуючим в Україні.

Звідки взялася "Дельта"

Штам коронавірусу "Дельта" вперше виявили восени минулого року в Індії. Саме тому його тривалий час називали індійським, аж поки Всесвітня організація охорони здоров'я не вирішила відмовитися від географічних прив'язок у назвах вірусів.

Для позначення британського варіанту коронавірусу обрали назву "Альфа", для південноафриканського - "Бета", а для індійського - "Дельта".

Штам спершу поширювався в самій Індії, а згодом розповсюдився і на інші країни.

"Дельта", зокрема, призвела до серйозної ковідної кризи в Росії, де останнім часом фіксують все нові й нові рекорди захворюваності. За останніми підрахунками, близько 66% нових випадків інфікування припадає саме на цей штам.

У середині липня генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Адганом Гебреєсус заявив, що "Дельта" поширилася вже у щонайменше 111 країнах світу.

Чим небезпечна "Дельта"

"Дельта" залишається недостатньо дослідженою, але, за попередніми оцінками, цей штам є у 1,6 раза заразнішим, ніж штам "Альфа" (британський різновид вірусу), у 2,26 раза частіше призводить до госпіталізації та у 1,45 раза частіше - до реанімації.

У випадку зараження "Дельтою" симптоми можуть бути традиційними для Covid-19 - кашель, лихоманка, втрата відчуття запаху і смаку. Але при цьому дослідник захворювання, професор Тім Спектор, зазначав, що з новим штамом такі симптоми зустрічаються рідше.

Лихоманка залишається досить поширеним симптомом, але втрата нюху більше не є з-поміж топ-10 симптомів, розповідав він.

"Цей варіант, здається, працює дещо інакше", - каже Спектор.

"Люди можуть подумати, що у них просто якась сезонна застуда. Вони продовжують ходити на вечірки і можуть заразити ще шістьох людей. Ми вважаємо, що це створює багато проблем".

Окрім того, "Дельта" у деяких випадках також може вражати кишківник. Це може спричинити симптоми, які нагадують харчове отруєння, зокрема пронос і блювоту.

Чи ефективні вакцини

Це залишається предметом досліджень, даних про те, що наявні вакцини проти коронавірусу є неефективними проти "Дельти", наразі немає.

Свіже дослідження, оприлюднене в журналі New England Journal of Medicine, сфокусувалося на дієвості вакцин Pfizer і AstraZeneca - з'ясувалося, що дві дози вакцини Pfizer дають 88% захист від "Дельти", тоді як дві дози AstraZeneca - ефективні на 67%.

Чи достатньо робить влада для того, щоб підготуватися до нової хвилі коронавірусу?

Під час спалаху Covid-19 взимку-навесні у багатьох лікарнях не вистачало місць. Були величезні проблеми з киснем. Кисневі концентратори для людей, що задихалися, шукали волонтери.

"В Україні десь з квітня почали закривати ковідні відділення. І це нормально, бо хворих стало менше. Але головне - не втратити напрацювання, щоб за потреби ми могли швидко знову розгорнути ці відділення", - зазначила лікар-пульмонолог Світлана Гук.

Вона раніше очолювала інфекційне відділення "Київської міської клінічної лікарні №17" і знає зсередини ситуацію з ковідом у лікарнях.

"Справи з киснем у лікарнях зараз набагато кращі, ніж було минулого року", - вважає головний санітарний лікар Ігор Кузін.

За його словами, областям нещодавно виділили додаткову субвенцію на закупівлю кисневих концентраторів. Їх має вистачати на всі ліжка у ковідних відділеннях.

Наразі у країні є 3,8 тисячі ШВЛ. Цього має вистачити на всі палати інтенсивної терапії. В деяких лікарнях облаштовують кисневі станції. У лікарнях першої хвилі є запас захисту для лікарів на три місяці, очікуються великі поставки ПЛР та експрес-тестів.

"Система спроможна витримати третю хвилю. Але одним з найефективніших заходів є вакцинація", - говорить пан Кузін.

Дослідження показують, що лише 30% українців мають антитіла до ковіду. Переважна більшість отримала антитіла шляхом хвороби, а не вакцинації, говорить експерт Федір Лапій. Отже, 70% дорослих людей в Україні ще не зустрічались із ковідом

"Наше завдання - відтермінувати прихід третьої хвилі і максимально вакцинувати людей з групи ризику, аби вони менше постраждали. Перед "Дельтою", як і перед іншими штамами ковіду, найбільш вразливими будуть люди старшого віку з супутніми хворобами, які не вакцинувалися", - каже пан Лапій.

Він закликає українців робити щеплення. А хто вже почав, обов'язково має його закінчити.

"Від "Дельти" захищає саме дві дози вакцини, навіть для тих, хто перехворів, друга доза є безпечною і є необхідною. Зважаючи на дані, які ми маємо щодо "Дельти", працюють саме дві дози. Головне - переконати людей йти щепитися", - наголошує експерт.

Не боятися, але бути готовими

"Я - не науковець. Я - практикуючий лікар, мені байдуже, який штам коронавірусу у людини, лікування буде те ж саме. Ці штами різні, але один і той самий штам дуже по-різному себе проявляє у різних людей", - говорить лікар-пульмонолог Світлана Гук.

Вона закликає українців не панікувати, а готуватися. Наприклад, знайти свого сімейного лікаря, до якого можна звернутися за потреби.

"Не варто боятися того, що вже відбулося. "Дельта" вже у нас. Тому боятися не треба, але і забувати про карантин і про ковід не варто. Є речі, з якими нам доведеться жити, а страх призводить до недолугих рішень і до стресу".