Стан лісів Народицького району після радіаційного забруднення

Радіологічна ситуація, що склалася після аварії на ЧАЕС, радикально змінила умови проживання та особливості формування доз опромінення сільського населення Полісся України. Ступінь забруднення багатьох харчових продуктів перевищує допустимі рівні навіть через багато років після аварії, особливо це стосується продуктів лісового походження.

Значна частина населення проживає в сільській місцевості, де щільність забруднення ґрунту перевищує норму. Дози внутрішнього опромінення у сільського населення формуються головним чином за рахунок харчових продуктів, що вирощуються на присадибних ділянках і заготовляються в навколишніх лісах (гриби, ягоди, м’ясо диких тварин) та водоймищах (риба).
 
Лісові масиви Житомирської області попали у зону впливу аварійних викидів Чорнобильської АЕС і, в тій чи іншій мірі, зазнали радіоактивного забруднення. Це призвело до необхідності перегляду деяких положень з ведення лісового господарства, оскільки головними критеріями будь-якої діяльності на територіях забруднених радіонуклідами є недопущення переопромінення працівників лісового господарства та випуск продукції, вміст радіоактивних елементів у якій не перевищував би допустимі рівні.

Сучасна радіаційна ситуація у лісах Житомирщини у певній мірі відрізняється від тієї, яка складалася безпосередньо після аварії. Це пояснюється декількома факторами: розпадом короткоживучих радіоактивних елементів, міграцією радіонуклідів по трофічним шляхам і, тому, знаходженням на сучасному етапі у різних компонентах лісових фітоценозів, закріпленням у грунті, радіоактивним розпадом. 

Для прийняття тих чи інших рішень з ведення лісового господарства необхідний аналіз сучасного радіоекологічного стану.

Найбільш екологічно небезпечна ситуація спостерігається у Народницькому лісгоспі. Площа лісів у ньому, на яких заборонена лісогосподарська діяльність, складає 14894 га. У лісових насадженнях, які зростають на даних площах, 20 років не проводяться доглядові рубання, що, в свою чергу, призвело до зниження їх продуктивності та погіршення санітарного стану. Особливо це стосується монокультур сосни звичайної, які створювались у 50-70 рр. минулого століття на площах сільськогосподарського використання.

В теперішній час існує необхідність у розробці рекомендацій щодо ведення лісового господарства у даних насадженнях і повторному обстеженні територій на яких вони зростають. Практично на всій площі лісів даного лісогосподарського підприємства, неможливо проводити заготівлю недеревної продукції лісу (грибів, ягідних і лікарських рослин, сіна), а також відстріл диких копитних тварин. Лише 825 га лісових насаджень лісгоспу мають щільність радіоактивного забруднення грунту до 1 Кі/км2, де лісове господарство рекомендується вести без обмежень.

Автор: Лебедева Анастасія