У недалекому майбутньому Бердичів має усі підстави для того, щоб стати туристичною Меккою. У цьому глибоко переконані члени одного з місцевих неформальних творчих об’єднань — автори та учасники проекту «Бердичів — місто таємниць, легенд та міфів».
Як повідомив «Журналу Житомира» координатор проекту Віталій Гончарук, деякі міста стали охайнішими, привабливішими та успішнішими, тому, що викликали цікавість у туристів, тобто, сформували свій туристичний бренд.
Віталій Гончарук, координатор проекту «Бердичів — місто таємниць, легенд та міфів»: «Для того, щоб до нашого міста приїздили туристи, потрібні не лише «сухі» факти та події, але й збагачення їх незвичайними міфами, легендами та загадками. Наше об’єднання пішло саме таким шляхом... Було опрацьовано багато інформації, ми спілкувалися із різними людьми, почули багато ймовірного та неймовірного.»
У Бердичеві, за задумом членів об’єднання, має бути створена міфічно-романтична аура. Для цього місто має усе необхідне: яскраві події сивої давнини і сучасності та видатних постатей, у житті яких воно залишило неповторний відбиток. Цілком ймовірно, говорять організатори заходу, що у свій час на відомих бердичівських ярмарках бували двоє єврейських торговців — прадід та дід Володимира Леніна. Можливо, у Бердичеві першими дізналися про майбутню долю ще однієї визначної особи Радянських часів.
Каріна Анайя, учасниця проекту: «У одному з будинків по вул. Шевченка у січні 1944-го року працював начальник політвідділу 18-ї армії Леонід Брежнєв. Існує така інформація, що одного разу місцевий старенький єврей напророчив йому велике майбутнє і багато зірок. Так воно й сталося...»
Саме через Бердичів, нагадують автори проекту, проходила телеграфна лінія Лондон-Калькутта. А дно річки Гнилоп’ять? Ходять чутки, що воно ледь не усіяне скарбами. Саме у місті, що розташоване на її берегах, Адольф Гітлер вручив Рицарський Хрест румунському диктатору Антонеску. Про тутешні підземні ходи, напевне, чув багато хто з бердичівлян. А про невідому страшну істоту, яку колись знайшли у підземеллі?
Алла Гриневич, учасниця проекту: «Стверджують, що істота знаходилася у цих підземеллях. Вона була схожа на мутанта: мала довгоподібний панцир, довгі нігті. Що саме це за істота достеменно невідомо й досі, але можна стверджувати, що наявність підземних ходів сприяє мутації живих організмів і приховує багато таємниць.»
На думку столичних фахівців, у туристичного Бердичева є майбутнє. Небайдужі та ініціативні тут існують, ну а далі — справа за місцевою владою, яка має створити у місті відповідну інфраструктуру європейського рівня.
Світлана Гриценко, співвласниця Українського туристичного клубу: «Сьогодні я відвідала багато цікавих місць і мені дуже хотілося б, щоб усі наробки, які просто зачарували мене, не залишилися назавжди у папці десь на поличці. Як фахівець, я можу твердо сказати: якщо це зробити цікаво, створити цікаві проекти і тури, то ідея, дійсно, стане популярною.»
Усі зібрані ними матеріали автори проекту передали представникам Бердичівської міської влади, висловивши сподівання, що ці напрацювання стануть гідним початком перетворення Бердичева в один із осередків вітчизняного туризму. Віталій Гончарук, координатор проекту «Бердичів — місто таємниць, легенд та міфів»: «Надалі ми плануємо працювати у цьому ж напрямку і збирати цікаві легенди. Також хочемо створити відповідний путівник та сайт підтримки розвитку туризму у місті, перекласти наші доробки на іноземні мови, розробити цікаві маршрути. У наших планах є створення школи підготовки гідів. Хотілося б, щоб це була муніципальна, а не приватна, структура. Щоб усі доходи надходили до міського бюджету.»