Великі штрафи і навіть арешт: в Україні пропонують провести «дематюкацію» мови

За нецензурні слова — до 2 тисяч гривень штрафу, або два тижні виправних робіт. Таке покарання пропонує запровадити народна депутатка Ольга Богомолець. 

Це передбачено законопроектом Про протидію лихослів'ю, текст якого опублікований на сайті Верховної Ради, передає «Новое Время».

Богомолець пояснила, хоче запобігти вживанню ненормативної лексики у публічному просторі. Поки що документ стосується виключно публічних осіб. Чи потрібно буде платити штраф за кожне нецензурне слово, депутатка не уточнює. А для тих, хто не може втриматися — радить переходити на типову українську лайку.
 

«У цьому законі передбачено, по-перше, визначення лихослів'ю, по-друге, визначення алфавітного порядку тих слів, які не можна вживати у публічному просторі публічним особам. Коли ми боремося за чистоту мови, це є надзвичайно важливо. Українці ніколи не лаялися і не вживали лайку нижче пояса. Для України характерний абсолютно інший пантеїстичний вимір лайки. У ЗМІ та інтернеті дуже часто замінюють одну літеру зірочкою. Від цього значення слова не змінюється, а просто начебто його немає, але все одно всі розуміють про що мова. Можливо, у майбутньому встановлять спеціальні кабінки, де будуть курильщики, — будь ласка, куріть і матюкайтеся», — заявила Богомолець.

У відповідь на запитання журналістів, яку лайку можна назвати суто українською, Богомолець відповіла: «Бодай би тебе когут копнув». Сама депутат заявила, що не вживає ненормативну лексику.
 

Які вислови заборонятиме документ

Якщо Верховна рада затвердить законопроект, Кабінет міністрів повинен буде не пізніше, ніж за півроку, затвердити перелік заборонених слів та виразів. Він також має ухвалити систему моніторингу лайки.

Документ пропонує заборонити нецензурні вислови під час трансляції теле- та радіопередач, поширення аудіовізуальної інформації в інтернеті, а також публічних виступів. Ця заборона може стосуватися друкованих та інтернет-видань.

Зокрема не можна буде писати нецензурні вислови навіть з пропущеними літерами та трьома крапками замість них. Штраф за такі дії становитиме від 700 до 1200 гривень. Порушнику будуть загрожувати виправні роботи до двох місяців із відрахуванням п’ятої частини заробітку. Або адміністративний арешт на півмісяця.

Якщо порушником буде публічна особа, вона заплатить 1,5−2 тисячі гривень. Покарання для медіа становитиме 10% від ліцензійного збору або від виплати по аудіотрансляції. Усі отримані кошти направлять на розвиток Українського культурного фонду.

У пояснювальній записці зазначається, що українцям історично була чужа примітивна брудна лайка. Вона прийшла в українську мову як запозичення з російської культури. Натомість давні українці вживали вислови, які свідчили про зв’язок із пантеїстичним світом природи, йдеться у документі.
 

Межі дозволеного і забороненого

Не можна говорити про те, що нецензурна лексика є не українською і не притаманною нашій мові, зауважив у інтерв'ю Радіо НВ директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко.

Однак він вважає, що використання подібних слів потрібно обмежити у мас-медіа.

Гриценко розповів, що свого часу письменник Іван Франко та етнограф Володимир Гнатюк створили словники ненормативної лексики.

За його словами, вони зробили це для того, аби визначити межі дозволеного і забороненого. Гриценко наголосив, що табу були завжди. Хоча у фольклорі і була нецензурна лайка, проте це були пісні для дорослих і під час їх виконання не допускали дітей.

«Якщо у фольклорі вживається, то і у фольклорі і тоді до цього не допускали дітей. Тобто це пісні, співанки для дорослих. Не можна сказати, що це було настільки широковживане і кожний день вживалося. Це неправильно», — наголосив Гриценко.
 

Статевий акт та репродуктивні органи

В українській лайці зазвичай часто використовують слово «дупа», зазначила фольклорист Олеся Наумовська. Натомість нецензурні слова, які стосувались статевого акту та репродуктивних органів були більш притаманні для Росії.

У інтерв'ю Радіо НВ Наумовська також зазначила, що в українському фольклорі частіше використовували не саму непристойну лексику, а скоріше натяк на неї.
 

«Якщо так говорити зовсім відверто, в Україні матірна лайка не була настільки поширена. У нас, наприклад, у таких висловах може вживатися така лексика, як „дупа“, „срака“, але не назви геніталій. Сьогодні ми вже бачимо, що є у нас фольклорні жанри, але у нас там є тільки натяки», — зазначила Наумовська.

Полегшує біль

Чимало досліджень, зокрема праці Кільського університету, свідчать про те, що нецензурна лексика може протистояти гострому болю.

Нейрофізіолог інституту Фізіології імені О. Богомольця Дмитро Ісаєв пояснив, що це пов’язано із табуйованістю таких слів і їхнім сильним впливом на мозок людини. Ісаєв додав, що лайка допомагає налагодити комунікацію у екстримальних ситуаціях, коли потрібно швидко реагувати, наприклад, в армії.
 

«Те, що лайка придає знеболювальний ефект, знають майже всі. Якщо комусь боляче, чи щось впало, ми часто чуємо цю лайку навіть від людей, від яких ми ніколи цього не чули. Людина сама знає, що це так працює, тому вона лаїться, коли їй боляче. Тому що ці слова пов’язані із заборонами, їз не можна говорити у суспільстві, це табу. Тому, якщо ми кажемо такі слова, порушуємо табу, це вивільнює ендорфіни, знеболювальні речовини», — зауважив Ісаєв.

Обмежує мистецтво

Культуролог Юрій Лотман та літератор Олексій Плуцер-Сарно встановили, що у ХІХ сторіччі нецензурні вислови використовували переважно аристократи, а не прості люди.

Про це в інтерв'ю Радіо НВ розповів журналіст та актор Микола Вересень. За його словами, заборона на публічну лайку обмежує мистецтво.

Зокрема, якщо йдеться про сучасний театр, у якому не повинно бути цензури, або американський та європейський кінематограф, для якого немає табуйованої лексики. Постає питання, як, уникаючи певних слів, адекватно перекладати такі фільми.
 

«Нарешті ми знайшли причину, чому так повільно рухаються реформи, чому корупція у країні. Все через те, що ми матюкаємося! По-друге, я колись грав у різних п'єсах, які написав мій друг Лесик Подерев’янський. Я розумію, як тепер важко мені буде цим займатися», — зазначив Вересень.

Нецензурну лексику у своїх творах використовують сучасні українські письменники Оксана Забужко, Сергій Жадан, Ірена Карпа та Лесь Подерв’янський.