Кожен п'ятий - в неоплачуваній відпустці: як карантин вплинув на роботу українців

Карантин негативно відбився на кар'єрі і доходи 4 з 10 опитаних українців: багатьом знизили зарплату, відправили в неоплачувану відпустку або зовсім звільнили.

Такі дані опублікувала аналітична компанія Factum Group, передає AIN.UA.
 

Що з зарплатами

 

• З моменту введення карантину 20% українців пішли у відпустку без зарплати.
• У 19% громадян зарплата стала нижче, ніж до карантину. У більшості випадків зниження заробітної плати супроводжується зниженням робочого навантаження. Однак для 7% опитаних після скорочення заробітної плати обсяг роботи залишився незмінним.
• У більшості випадків зниження заробітної плати було на рівні 30% або менше.
• Близько 5% українців зазнали більше втрат - їхні доходи скоротилися більш ніж на третину.

Більшість продовжують ходити на роботу

 

• Тільки третину працюючих українців переключили на дистанційний режим. Незважаючи на карантин, близько 6 з 10 працюючих українців продовжують ходити на роботу.
• У більшості випадків люди змушені ходити на роботу або через відсутність організаційного надання віддаленого режиму, або через специфіку самої роботи.
• 22% працюючих українців поєднують дистанційний і звичайний формат роботи.
• 36% працюючих українців повністю пішли на віддалену роботу.

Що думають про віддалену роботу

Переважна більшість громадян позитивно ставляться до віддаленої роботи. Серед основних переваг українці вказали появу вільного часу та економію часу.

Також відзначають:
 

• відсутність витрат на обід і поїздки;
• дистанціювання від неприємних колег і вимогливе лідерство;
• вміння поєднувати домашню роботу з професійною діяльністю.

Тільки 6% з тих, хто працює віддалено, повністю незадоволені цим режимом. Зокрема, через відсутність зв'язку, погану технічну підтримку, що значно ускладнює роботу в нових умовах.

Опитування проводилося 26-27 березня 2020 року. Вибірка налічує 400 інтерв'ю з максимальною статистичною похибкою не більше 5%. Респонденти: міське населення України 18-55 років (користувачі інтернету, міста з населенням 50 000+).