«Коронакриза». Як пандемія негативно впливає на стан країни

Важко вже уявити життя без носіння масок та інших карантинних обмежень. Ми так звикли до цього, що іноді зовсім не пам’ятаємо як було раніше. Пандемія коронавірусу, що охопила світ у 2020 році, докорінно змінила наші звички, поведінку, спосіб життя. Це стосувалося як економічної, так і соціальної сфери.

Від початку першої фази карантину, що була запроваджена у березні минулого року, минуло майже 14 місяців.

З того часу деякі звичні речі змінилися настільки, наче відтоді минули роки. «Коронакриза» - це спеціальний термін, що окреслює період протягом якого пандемія негативно впливає на стан країни.

Перший негативний наслідок - бідність

Україна, що є найбільшою країною Європи має один з найнижчих у регіоні рівень ВВП на душу населення, випередивши лише Молдову. Під час кризи та пандемії, переважна більшість родин відчули фінансові труднощі. Це сталося не через те, що державний бюджет скоротився, оскільки велика кількість коштів було витрачено на боротьбу з коронавірусом, а через те, що скоротилася кількість робочих міст, і багато людей втратили роботу.

Саме попередня проблема вплинула на розвиток наступної. «Кризова» поведінка українців обмежила можливості проведення вільного часу за межами домівок. Ресторани, театри, музеї, салони краси, нічні клуби, спортивні комплекси втратили відвідувачів. Спершу через карантинні заходи цей бізнес просто не працював, а потім український уряд обмежив кількість квадратних метрів на кожного відвідувача для забезпечення мінімального поширення інфекції. Та на жаль, не всі заклади для проведення дозвілля втрималися на плаву під час пандемії. Згідно з аналітикою, яку спільно підготували проєкти joinposter.com та Opendatabot.ua, 20 % українського ресторанного бізнесу, закрилася назовсім.

Стали менше рухатися та більше їсти

Постійне знаходження вдома, що було притаманне більшості українців в карантинний період, змінило дієтичні вподобання, і не зовсім в кращий бік. Ми стали менше рухатися та більше їсти. ВООЗ порівнює поширення зайвої ваги у світі до епідемії. Близько 40 % людей на планеті мають надлишкові кілограми.

До того ж в останні роки від ожиріння та супутніх хвороб помирає значно більше людей, ніж від голоду. А ситуація в Україні ще гірша: близько 60 % повнолітніх громадян мають зайву вагу, а кожен четвертий має ожиріння. Тож, і найбільша стаття витрат у родинному бюджеті - це харчування.

Та у 2020 році, українці не тільки втратили роботу та більше стали вживати їжі, а й рідше стали їздити відпочивати. Про це свідчить як державна статистика, так і транспортні показники. На час пандемії у 10 разів скоротилися кількість заброньованих квитків. Спостерігалася активність лише під час сезону відпусток (влітку). Людей можна зрозуміти, оскільки доходи скоротилися, додалась ще невизначеність зумовлена непередбачуваним розвитком COVID–19. Люди бояться планувати занадто далеко.

Дистанційна робота та навчання

Тимчасом відступом від наших звичок стали дистанційна робота та дистанційне навчання. Для зменшення ризиків зараження коронавірусом сотні тисяч людей стали працювати чи навчатися вдома. Гарно сприйняли ці зміни ті люди, що ще до початку 2020 року налаштувалися на онлайн роботу. Вони отримали певну перевагу.

Вважається, що дистанційні робота та навчання виявилися більш продуктивними від звичайного знаходження в офісах чи закладах освіти. Можливо це зумовлено більш комфортними умовами для праці, які ми можемо влаштувати собі самі, або більшою кількістю вільного часу, що раніше витрачався на збирання та дорогу до місця роботи.

Важко зараз оцінити наскільки згубний чи навпаки позитивний вплив здійснила на нас пандемія COVID – 19, змінивши наші звички. Все ж таки ці зміни були прийняті нами, незалежно від наших вподобань, та створили умови в яких ми живемо зараз.

Автор: Яна Паламарчук