Заперечувати, вагатися, вакцинуватися

Пандемія, що сколихнула світ, стрімко набирала обертів та розширювала географію свого розповсюдження. Перше вогнище вірусу було зафіксоване в Китаї, про що стало відомо в Україні на початку 2019 року. Ми були попереджені, тому почати готуватися заздалегідь. Ще в лютому виконавча влада затвердила необхідні плани запобігання розповсюдженню COVID-19. У Міністерстві охорони здоров’я переконували, що українські лікарні готові прийняти інфікованих та надати їм якісну медичну допомогу. Про першого інфікованого українця стало відомо 3 березня, відтоді кількість заражених зростає. У той час, ми були лише на порозі піку хвороби. 

Був введений суворий карантин, та кількість інфікованих росла. Поки всі дотримувалися запроваджених обмежень, лікарні справлялися. Та виникало чимало інших проблем: замість підозри на коронавірус діагностували звичайний грип, хворих людей відправляли додому, кількість медперсоналу почала зменшуватися через побоювання, а тим хто залишився потрібно було працювати понаднормово. 

І так вся країна була залучена до боротьби з невидимим ворогом. Нікого не оминула пандемія, кожен був причетний. Хтось хворів, хтось лікував, хтось дотримувався карантинних обмежень, хтось знаходив шляхи розв’язання проблеми. Провідні країни світу залучили найкращих науковців для виявлення та усунення причини COVID-19. Геном вірусу першими повністю розшифрували служби охорони здоров’я КНР, і зробили його публічно доступним. 

Прискорення розробки вакцини сталося завдяки проведеним раніше розробкам вакцини проти інших штамів коронавірусів, таких як SARS і MERS, що дали знання про структуру та функціонування COVID -19. У січні 2020 року декілька організацій і установ почали працювати над створенням такої вакцини на основі опублікованого геному. До того ж різні медичні установи та фармацевтичні компанії розробляли та тестували понад 40 препаратів, що мали допомагати долати та захищати від вірусу.

Перше випробування вакцини розпочалося швидко, лише через 60 днів після оприлюднення геному, Китайським центром по контролю і профілактиці захворювань А вже через рік, існувало 66 вакцин, що знаходилися на різних стадіях клінічного дослідження. 10 з них є дозволеними для публічного використання. Розпочалася масова вакцинація. 

В Україні вакцинація від коронавірусу розпочалася 24 лютого 2021 року. Імунізація від хвороби COVID-19 в Україні здійснюється мобільними бригадами та у пунктах щеплень. Медичні працівники вакцинували всіх людей відповідно до етапу проведення імунізації за попереднім записом. 

Багато хто вагається та утримується від вакцинації, дехто взагалі заперечує її, як спосіб боротьби з пандемією. Але попри це, є люди, що наважилися пройти вакцинацію, і один з них розповів: «Вакцинуватися чи ні – було для мене дуже суперечливим рішенням, адже, як говорилося по телебаченню, можуть бути складні побічні ефекти. Плюс - нещодавній скандал щодо того, «що як би вакцина викликає тромбоз..?», але згодом МОЗ розвіяло ці чутки, і зав’язків вакцини та тромбозу не виявили. Тоді я все ж таки вирішив вакцинуватися, адже ризики на тяжкі ускладнення новий вірус викликав більше. Я собі думав, що із двох зол, потрібно обирати менше. Та і вакцинація – потрібна. З часом вірус стає все агресивнішим, а період зараження вірусом стає все меншим, тож потрібно якось себе захистити.»

Тож, немає правильного та неправильного рішення. Завжди є вагання та сумніви, але варто все зважити та оцінити з позиції саме ваших цінностей, і питання вирішиться. Вакцинація, як метод боротьби проти COVID-19, є необхідною, та необов’язковою. Вибір за вами.

Автор: Яна Паламарчук