Любить баскетбол і має профіль у Instagram: як Ісусу Христосу живеться в Житомирі

Ісус Христос живе на першому поверсі в одній із квартир житомирської багатоповерхівки. Він з’явився на світ 18 вересня 2002 року і став четвертою дитиною у сім’ї священника Володимира Радзюка та його дружини Наталії.

Звістка про хлопчика з таким ім’ям швидко облетіла засоби масової інформації – й журналісти часто бували вдома у Радзюків або запрошували тата із сином на телевізійні програми. Хтось вважав вибір такого імені для сина дивацтвом, а дехто задумався, що, можливо, неспокійний світ ХХІ століття колись порятує месія із Житомира.

Як зараз живе 17-річний юнак, чим займається і про що мріє – у матеріалу кореспонденту сайту "Укрінформ".


 

ЗАМІСТЬ БОГДАНА НЕМОВЛЯ НАЗВАЛИ ІСУСОМ ХРИСТОСОМ

Про розмову з Ісусом Христосом домовилася по телефону з його татом Володимиром Борисовичем, тож наступного дня Радзюки вже чекали на зустріч у себе вдома.

Володимир Радзюк відчиняє двері до кімнати, де на стінах багато ікон, на полицях і в шафах – релігійні книги та церковна атрибутика. Його син якраз дивиться телевізор, але швидко обертається – і перше, на що звертаю увагу, що в юнака спортивної статури тепер уже коротка стильна зачіска.

Проходжу за Радзюком-старшим і починаю знайомство.

- Добрий вечір, я – Ірина.

- А я – Ісус Христос, – відповідає з посмішкою хлопець.

Розпитую в батька, чому обрав таке ім’я для сина. Він розповідає, що задумався, як назвати четверту дитину тоді, коли лікарі сказали вагітній дружині, що у неї народиться хлопчик. За словами Володимира Борисовича, мама хотіла назвати малого Богданом, а він – Ісусом Христосом. Попри супротив дружину таки вдалося переконати й у свідоцтві про народження сина з’явилося усім відоме, але водночас незвичне ім’я.
 

«Досі пам’ятаю, як прийшов у РАЦС. Дівчина пише у свідоцтві сина дату народження, прізвище, а коли доходить до імені, виводить «Ісус», а потім – різко зупинилася, ніби прокинулася. Вона каже, що зіпсувала бланк і треба йти до завідувачки, аби його списати. Завідувачка прибігла миттєво і каже: Володимире, мовляв, ти мене підставляєш. Розумієш, що зараз буде? Може, передумаєш? Та я нічого змінювати не збирався. Вона одразу зателефонувала в міську раду, щоб доповісти про ситуацію, – і дуже швидко всі про це дізналися. Утім сина таки зареєстрували», – пригадує батько.

Чоловік каже, що реакція на таке ім’я була різною як у пересічних людей, так і серед представників церкви. Він акцентує, що не порушив ані законодавства, ані релігійних норм, бо ніде не заборонено дитині при народженні давати ім’я Ісус Христос.

«Більшості людей було все одно, як я назвав свого сина. Так само й зараз», – констатує чоловік.
 

ІСУСА МОЖНА ЗНАЙТИ В INSTAGRAM

Сам Ісус Христос періодично поглядає на годинник, бо має після нашої розмови бігти до друзів.

Хлопець навчається в духовній семінарії й готується піти стопами батька, ставши священником. Він стверджує, що такий вибір зробив самостійно, бо йому цікаві розмови з людьми, він мріє подорожувати світом і знайомитися з різними релігіями.



Цікавлюся в юнака – як йому живеться з таким іменем, чи не було думки змінити його, і як на нього реагують незнайомі люди.
 

«Мені з таким іменем непогано, воно мені подобається і думки змінити його не виникало жодного разу. У моєму паспорті написано Радзюк Ісус Христос Володимирович. Щоправда, люди трохи цьому дивуються. Реакція у всіх установах стандартна: спочатку дивляться на документи, а потім на мене, знову на документи – аж тоді записують мої дані. Трапляються випадки, коли треба зателефонувати в поліцію чи на «швидку», а там думають, що я жартую, коли називаю ім’я», – ділиться хлопець.

Тато каже на свого найменшого сина Мася. Це скорочене ім’я від Масіх, що в перекладі з арабської означає «Христос». Володимир Борисович пояснює, що у такий спосіб намагається не привертати до нього зайвої уваги у громадському транспорті чи в магазині.

Вдома хлопця називають Малий, однолітки кажуть на нього Масік, а старші друзі – Ісус.

Своє довге волосся Ісус Христос обрізав після закінчення школи, адже воно вимагало особливого догляду, а це забирало багато часу. Хлопець каже, що любить проводити час із друзями, має профіль в Instagram, де він просто Ісус, й дотримується основних принципів, яких навчають у семінарії, тобто не палить, не вживає спиртного і не використовує в мові ненормативної лексики.



Ісус Христос із Житомира займається спортом і найбільше любить баскетбол, слухає сучасну музику, але перевагу віддає класичній, читає різні книги, під настрій заглиблюється в Біблію. Хлопець вважає себе оптимістом, має кохану дівчину і прагне бути самостійним у своїх рішеннях та вчинках.

Про плани на майбутнє юнак розповідає стисло: «Вони у мене стандартні, як і в кожного чоловіка. Хочу створити сім’ю, побудувати будинок, посадити дерево».
 

ЖИТОМИР – МІСТО ІСУСА ХРИСТОСА

Ісус Христос на прощання жартує, що вже звик до уваги журналістів і навіть інколи вважає себе зіркою, хоча й не думає, що має якусь особливу місію через своє ім’я.

Натомість батько впевнений: «Він народився з метою і повинен відповідати тому імені, яке носить. Наше суспільство сьогодні потопає і його рятівником має стати Ісус Христос».

Володимир Борисович сподівається, що майбутня церква, в якій служитиме Ісус Христос, зможе подолати протиріччя між різними конфесіями. На неї ніхто не зможе впливати чи використовувати її в політиці.

«Головними функціями такої церкви мають стати виховання та просвіта», – додає Радзюк-старший.

Наостанок своїх філософських роздумів чоловік виводить друкованими літерами на аркуші паперу назву «Житомир» і просить звернути увагу на першу літеру «Ж». За його словами, у ній закодовані ініціали його сина І.Х., а це означає, що Житомир – місто Ісуса Христоса.

Зрештою час покаже, чи справді тато-священник невипадково обрав для свого сина таке ім’я.

Ірина Чириця, Укрінформ